Не зважаючи на небажання влади сприяти проведенню фестивалю, БАНДЕРШТАТ таки відбудеться! З менш іменитими хед-лайнерами, але з фестивалем, який житиме!
Серед хед-лайнерів цьогорічного заходу – відомий фольк-метал гурт “ТІНЬ СОНЦЯ” (Київ) та потужна, драйвова музична формація з Херсону “РОЛЛІКС”.
Тінь сонця – київський фолк-метал гурт, почав формуватися у 1998 році. Має пісні українською та білоруською мовами. На сьогоднішній день гурт має 4 альбоми та кілька окремих проектів музикантів.
Роллікс – це гурт, який поєднує в собі сучасні віяння щільного гітарного звучання зі складовими читки і проникливого, з натиском співу. Гурт почав формуватися на початку 2001 року. На сьогоднішні, за спиною команди, крім дебютного альбому, незліченна кількість фестивалів та концертів; участь у різних телешоу; численні інтерв’ю; спільні співочі втілення з відомими музикантами (Тартак, ТНМК, VovaZILvova); радіосинґли; 6 відео кліпів, які потрапляли в ротацію найвідоміших музичних телеканалів, як М1, Enter Music, MTV, Біз-TV, А-one, а що найважливіше для музикантів — армія фанів по всій країні, яка з кожним днем приймає до своїх лав нових бійців. Стосовно ж назви колективу, то вона походить від англійського «Rollick», що в перекладі означає: бавитися, галасувати, або робити незвичайні витівки. Іменним знаком удачі, оберегом гурту є кроляча морда, уподібнена до букви «О», яка уособлює стрибучість та плодючість.

Також стало відомо про час виступів музичних гуртів:

«CUBE» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Власне Кажучи» (Львів) 18.30 – 19.00
«Троя» (Київ) 19.00 – 19.30
«Широкий Лан» (Калуш) 19.30 – 20.00
«Серцевий Напад» (Луцьк-Чернівці) 20.00 -20.30
«Мій батько п’є» (Рівне) 20.30 – 21.00
«ЗЛАМ» (Київ) 21.00 – 21.30
«Етно XL» (Рівне) 21.30 – 22.20
«Тінь Сонця» (Київ) 22.20 – 00.00
«Збіг Обставин» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Палестина» (Рівне) 18.30 – 19.00
«Спалені Вітрила» (Рівне) 19.00 – 19.30
«Еффата» (Червоноград) 19.30 – 20.00
«Де Сенс» (Львів) 20.00 -20.30
«Фіолет» (Луцьк) 20.30 – 21.00
«Безодня» (Хмельницький) 21.00 – 21.40
«Веремій» (Київ) 21.40 – 22.20
«Роллікс» (Херсон) 22.20 – 00.00

Сформована також літературна сцена фестивалю:

7 серпня, 16.00

Володимир Вакуленко (Львів)
Вікторія Литвак (Лесин кадуб, Луцьк)
Оксана Гундер (Лесин кадуб, Луцьк)
Еліна Форманюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Ганна Луцюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Олька Ляснюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Марина Ковальчук (Лесин кадуб, Луцьк)
Марійка Марченкова (Лесин кадуб, Луцьк)
Лесик Панасюк (Житомир)
Оксана Гаджій (Житомир)
Юля Смаль (Луцьк)

8 серпня, 16.00

Севама ( склад учасників уточнюється)
Ірина Загладько (Луцьк)
Олександр Шумілін (Луцьк)
Назар Незнаний (Львів)
Плита (Острог)
Ігор Семенюк (Луцьк)
Павло Коробчук (Луцьк-Київ)

Прес-секретар фестивалю альтернативної музики
«Бандерштат-2010»
Марина Хромих
063 3349416

Автор низки історичних, публіцистичних та художніх творів Василь Пачовський мав свій особливий погляд на українців як окрему націю, а відтак – на причини усіх негараздів, що спіткають нас, як представників тієї нації, буквально на кожному кроці. Сьогодні, коли через дії нашої влади та очільників деяких сусідніх країн важко здобута Незалежність знову ставиться під сумнів, ми вкотре замислюємося, чому, зрештою, найгірші речі мають відбуватися саме з нами?
Що б там не казали, а років двадцять тому українці почувалися поміж сусідами чи не найзаможнішими. Саме цей факт нині використовують прихильники відновлення СРСР у своїй пропаганді. Щоправда, тут треба наголосити, що тоді і ми, і наші сусіди жили у неволі московсько-більшовицької імперії, а повернення до такого стану жодна людина при здоровому глузді не хоче.

Час ішов, отримана формальна свобода та незалежність, утім, не принесла нам поки що жодних дивідендів. На нас згори дивляться нероби-москалі. Колись доведені до відчаю поляки пішли у своєму розвитку так далеко, що, здається, нам їх ніколи не наздогнати. Навіть румуни, із жебрацького стану яких ми ще недавно могли насміхатися, нині від нас гоноровіші та заможніші. Серед європейців позаду України залишилася хіба тільки Молдова. І то, зважаючи на обставини останнього часу, є підстави підозрювати, що і ті сусіди незабаром будуть жити краще за українців. Чому?
Власне, Василь Пачовський намагається знайти відповідь на ці та інші запитання, шукаючи її, передусім, у вадах української самосвідомості. Характерно те, що його стаття «Українці як народ» залишається, в цілому, актуальною і сьогодні, хоча сам її автор належить до покоління людей, котрі давно пішли із цього світу. Нині Пачовському було б уже більше 132-х років. Далі подається текст його статті «Українці як народ», опублікованої на початку минулого століття. Запрошуємо її перечитати та замислитися хоча б над таким простим запитанням: а чи не тому наші поневолювачі так запекло усілякими способами борються із українською само ідентичністю, що саме нерозвинутість цієї риси у нашої нації чи не найкраще допомагає їм міцно тримати нас в узді.

Василь Пачовський

Читати запис повністю »

Московські попи просять Януковича ліквідувати УПЦ КП. Як ставити наголос у заголовку у слові «попи» — в контексті не так вже і важливо…
Одеська єпархія УПЦ МП винайшла спосіб, як можна за місяць позбутися Київського патріархату. Влада України може за місяць вирішити проблему розколу, ліквідувавши реєстрацію Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
Таку пропозицію, адресовану президенту Віктору Януковичу та іншим предстакникам української валди, висловив прес-аташе Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) отець Сергій (Лебедєв).
«Для того щоб ці питання — про власність, юридичні особи — вирішити, нічого особливо складного не треба. Подивіться, як швидко покінчили з розколом в Болгарії: уряд прийняв рішення, і буквально протягом тижня воно було втілено в життя. Розкол зник моментально, тому що це було штучне утворення. Так що якщо буде політична воля, якщо політична мудрість буде проявлена керівництвом країни, то розкол зникне як дим. Може бути, не за тиждень як в Болгарії, але протягом місяця про нього забудуть як такий», — сказав він.

Для держави, яка лише порівняно недавно після багатовікового поневолення здобула незалежність, 20-річний ювілей від дня, коли було проголошено Декларацію про державний суверенітет України, — визначна дата. Здавалося б, найвищі керманичі мали б використати таку нагоду на повну потужність та показати цілому світові, а передусім – своєму народові, що ми є і ми будемо на власний розсуд, зі своєю правдою жити і розвиватися. Вони, здавалось би, повинні на повний голос говорити про Україну так, щоб було чути навіть за океаном. Але цього разу не склалося.
Ще зранку, ідучи на роботу, я піймав себе на думці, що у місті святковою атмосферою навіть не пахне. Лише де-не-де спромоглися вивісити державні прапори, не побачив і жодної наочної агітації до ювілею суверенітету України. Для нинішньої влади, яка чимдалі більше користується радянськими методами впливу на суспільство, — це дивина. Хіба би довелося визнати, що вона вже відкрито зневажає Україну як незалежну суверенну державу, бо інакше б на кожному кроці з бігбордів людей «вітав» би усміхнений Янукович. Згадую новини останніх днів та починаю сумніватися: а чи взагалі та влада часом не забуде про 20-річчя Декларації про державний суверенітет України? Президент бо – у відпустці, увесь апарат його адміністрації також за кордоном відпочиває, та й депутати, певно, не обділені бажанням роз’їхатися по курортах серед літа… Утім, Верховна Рада все ж відкрила урочисте засідання із знаменної нагоди. І навіть відпочиваючий Янукович прочитав звернення до українського народу. Але текст того звернення надто вже суперечив нагоді, з якої його виголошував президент.

Російське інтернет-видання «Росбалт», коментуючи слова Януковича, із неприхованою радістю не забарилося повідомити своїм читачам, що за словами українського президента «євроінтеграція з Росією і з центрами світової політики є головною умовою економічного процвітання та соціального прогресу країни». Що це, скажіть, за абракадабра? Яка така «євроінтеграція з Росією»? Чи слово «євроінтеграція» досі присутнє у промовах Януковича лише за інерцією? Схоже, що так. Але у цьому разі ми маємо лише утвердитися у думці, що жоден суверенітет, а тим більше – незалежність України нинішню владу не тішить. Навпаки, навіть у вітальних промовах до таких дат, як сьогодні, її представники не приховують свого палкого бажання повернути державу в обійми Москви.
Зрештою, для чого розглядати інтерпретації якихось російських ЗМІ, коли достатньо уважно прочитати цитату з виступу Януковича: «Водночас слід пам’ятати, що у складі Радянського Союзу, хай і в умовах обмеженого суверенітету, Україна заклала основи економічної і культурної потуги, без якої майбутня Незалежність була б неможливою», — сказав глава держави. Отож, на думку Віктора Федоровича, навіть «культурна потуга» закладалася в умовах імперії, яка проводила масові репресії, влаштовувала голодомори, винищувала усе українське будь-якими доступними методами. «Братерство» з московітами відзначилося десятками мільйонів жертв серед українців за часів СРСР, а раніше, за царату, Москва неодноразово прямо забороняла вживати українську мову та стверджувала навіть, що такої не було, нема та не буде. Про це знає кожен школяр, але тільки не Янукович, чи не так?

Читати запис повністю »

Теперішня українська влада діє по-більшовицькому. Тобто, викидає за борт тих, завдяки кому вдалося досягнути політичних висот. «Перша ластівка» — Володимир Семиноженко, котрий досі займав високу посаду віце-прем’єр-міністра.
Під час виборів Володимир Семиноженко був конче потрібен русифікованій Партії Регіонів. Він ж бо по-українськи добре говорить, на людях – розважливий та солідний – сільським тіткам подобається. На жаль, немає об’єктивної та достовірної інформації про те, скільки «глупих хохлів» Семиноженко перетягнув на бік регіоналів. Утім, Мавр зробив своє діло, Мавра можна виганять! Себто – Семиноженка.
У Партії Регіонів говорять, що підтримали його відставку через неефективність віце-прем’єра. Вочевидь, Семиноженко погано підтримував ідеї Табачника чи що? Депутат від ПР Вадим Колесніченко із цього приводу сказав: «Це була політика очищення від неефективного менеджера. Ви можете уявити, як треба було насолити всім, щоб об’єднався весь парламент». Мабуть, із ним важко не погодитися. Адже попри найскладнішу економічну кризу в країні та постійні наголоси правлячої коаліції на необхідності вирішення, у першу чергу, економічних та соціальних питань, гуманітарна сфера, якою завідував Семиноженко, виявляється, усе ж важливіша. Тож за відставку віце-прем’єра у Верховній Раді проголосувало аж 378 депутатів.
Навіть у пересічного українця Володимир Семиноженко викликав суперечливі почуття. Ніби він на словах і дбає за розвиток рідної української мови та культури, але що насправді? Серед тих фактів, які відверто дратували українських патріотів, була заява Семиноженка про те, що українське кіно та кіно українською мовою – це різні речі. Відтак, Семиноженко стверджував, що українське кіно, озвучене російською – то нормальна річ.

Читати запис повністю »

30 червня минуло 69 років від дня проголошення Акту відновлення Самостійної Української держави. Починаючи із здобуття Незалежності на початку 90-х, цю подію відзначають, зокрема, у Львові, де був проголошений історичний документ. І вже неодноразово Львівська облдержадміністрація долучалася до святкування чергової річниці проголошення Акту. Тільки не зараз. І це навіює сум та песимістичні думки.

До пенсії губернатору Малоросії

Віктору Януковичу

залишилося 2 дні

Як відомо, дні народження не переносяться. Однак, у неділю, за три дні до чергової річниці, у центрі Львова було проведене віче, ініційоване Конгресом українських націоналістів та іншими патріотичними організаціями, що співпрацюють з КУН. Та складається враження, що вони «викупили патент» на святкування цієї дати. Акція, яка була проведена у неділю, ще раз показала, що «патентовані» патріоти, схоже, варяться у власному соку. Вони нікого не запросили, навіть не попередили громадськість. Невже проводили захід самі для себе? В результаті, на вічі були присутні заледве двісті людей. організатори таки вирішили відзначити знаменну дату саме 30-го червня. І в Інтернеті з’явилося анонімне анонсування заходів на середу 30-го. У той день, зокрема, було проведено молебень біля пам’ятника Степанові Бандері. Але тепер кількість учасників становила не більше 50-ти осіб.

Читати запис повністю »