Окружний адміністративний суд м.Києва відмовив у задоволенні позову Григорія Ангела до голови ВРУ В.Литвина щодо забезпечення режиму обов’язкового подання інформації на сесійних засіданнях парламенту державною мовою.

“Відповідну постанову ухвалила колегія суддів ще 13 грудня. Однак, сам текст постанови нам видали лише минулого робочого дня. З огляду на повну безглуздість вердикту суду мусіли дочекатись офіційного документу аби бодай щось прокоментувати” – ділиться своїми враженнями заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець.

“Передісторія справи така. З ініціативою судового позову виступила Львівська КО УРП. 11 серпня член нашої партії юрист Г.Ангел скерував до Києва адміністративний позов. Аби уникнути транспортних витрат львів’яни звернулись до Центрального Проводу партії і справу, за дорученням Левка Лук’яненка, вже супроводжував керівник юридичної колегії УРП Віктор Пророк. Він звернувся до групи народних депутатів і ті, в кількості 4-х осіб, а саме: Шишкіної Е., Тарана В., Кульчицького М., Гнаткевича Ю., 17 листопада скерували голові ВРУ В.Литвину депутатське звернення щодо забезпечення перекладу державною мовою виступів народних депутатів України. Листом від 29 листопада В.Литвин надав відповідь нардепу Шишкіній Е. Зокрема, голова ВРУ наголошує, що народні депутати України зобов’язані володіти державною мовою, а також він вважає, що промовці, які є народними депутатами і виступають на пленарному засіданні недержавною мовою грубо порушують Регламент ВРУ. Однак, представник В.Литвина у суді дотримується іншої думки. Він заявив дослівно (увага!), що позивач не звертався до відповідача з відповідним запитом щодо забезпечення перекладу виступів народних депутатів на відповідних сесіях ВРУ. За цією логікою, кожен громадянин має звернутися в усі можливі інстанції аби колинебудь його права не були порушені – інакше порушення є законними. Абсурд тай годі! Далі більше. Суд наголошує, що згідно Закону України про мови від 1989 року учасникам республіканських конференцій ( прирівнюють до сесій ВРУ) гарантується право вибору мови виступу із забезпеченням перекладу, а переклад його виступу за Регламентом ВРУ забезпечує Апарат ВРУ. Що і треба було довести! Та постанова суду цілком протилежна. Адже, позивач, виявляється, не наділений повноваженнями щодо здійснення захисту прав та інтересів інших громадян. Крапка.”

“Це держава абсурду!” – резюмує далі Р.Новоженець. “Але ми таки будемо подавати апеляцію. Хай світ бачить, які невігласи чи то пак відверті вороги керують Україною. Нехай також отямляться наші опозиційні партії і припинять включати до виборчих списків телепнів, які не здатні оволодіти державною мовою або принципово її ігнорують, що є ще більшим злом.”

Прес-служба УРП

8 грудня відбулося засідання у Галицькому районному суді міста Львова, де розглядався позов Григорія Ангела стосовно знесення монументу слави по вулиці Стрийській.

Як відомо, Г.Ангел та Львівська крайова організація Української Республіканської партії вважають згаданий монумент символом радянського тоталітарного режиму та, посилаючись на рішення Львівської обласної ради про знесення таких символів вимагають нарешті виконати це рішення. Раніше заступник голови УРП Ростислав Новоженець заявляв, що громада Львова повинна змусити міського голову Садового демонтувати цей радянський пам’ятник через рішення суду, оскільки є очевидним, що політичної волі на це в нього наразі бракує.

Про те, як проходив і чим закінчився розгляд справи, ми запитали у позивача.

— Пане Григорію, які враження у Вас залишились від вчорашнього засідання? Хто взагалі Вам опонує? Хіба міська влада проти знесення символів тоталітарного режиму?

— Взагалі-то виявилося, що у патріотичному Львові домогтися виконання рішення двадцятирічної давнини не так уже й просто. Здавалося б, справа зрозуміла й рішення може бути тільки одне – демонтувати монумент. Але судіть самі про те, як розпочався судовий процес і чим, відповідно, він може завершитися.

Читати запис повністю »

Завтра, 8 грудня, Галицький районний суд міста Львова проведе чергове засідання у справі про демонтаж так званого монументу слави, що був встановлений за радянських часів на вулиці Стрийській.

Нагадаємо, що позивачем виступає юрист Львівської крайової організації Української Республіканської партії Григорій Ангел. Монумент, вважають республіканці, не тільки є анахронізмом періоду московсько-комуністичної окупації України, але й зараз відіграє деструктивну роль у громадсько-політичному житті Львова. Зокрема, саме біля нього з будь-якого приводу збираються різноманітні проросійські, комуністичні та інші ультраліві сили, виголошують антиукраїнські гасла чи закликають до відновлення СРСР. Тож не дивно, що і захисниками монументу також виступають місцеві комуністи.

В УРП розповіли, що на сьогодні мають більш сильну позицію, аби відстоювати інтереси громади. Бо нарешті дочекалися бодай офіційного документу від міськради. Не зважаючи на те, що запит стосовно статусу «монументу слави» був скерований туди ще на початку листопада, відповідь від департаменту містобудування прийшла лише зараз. Уній, зокрема, мовиться, що «рішенням комітету Львівської обласної ради від 17.03.1992 р. № 279 «Про зняття з державного обліку пам’яток історії та культури Львівської області»… монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил на вул. Стрийській знятий з державного обліку», і «у м. Львові не взятий на баланс».

Крім того, твердиться в документі, згаданий монумент взагалі не має жодного балансоутримувача.

Аналогічна відповідь надійшла з Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА.

Що ж на сьогодні заважає прийняти остаточне рішення про демонтаж монументу? Із цим запитанням ми звернулися до заступника голови Української Республіканської партії Ростислава Новоженця.

— Юридичні і моральні аргументи для цього є в достатній кількості. Необхідна лише політична воля, — сказав Р.Новоженець. – Оскільки зазначений пам’ятник вилучений з державного реєстру і не перебуває на балансі в жодній організації, то по суті він існує незаконно. Аби уникнути кривотлумачень, необхідно лишень рішення сесії Львівської міської ради. Але для цього необхідний ініціатор. Таким ініціатором, що внесе питання про демонтаж пам’ятника радянським окупантам, за задумом УРП, має стати міський голова. А так як він не хоче робити цього добровільно, ми сподіваємося, що змусить його до цього Галицький районний суд.

Нагадаємо, судове засідання відбудеться завтра, 8 грудня о 16-й годині по вулиці Чоловського, 2 у Львові.