Мій співрозмовник – знана у Львові особистість. Через безкомпромісну вдачу його часто називають “вічним революціонером”. Водночас, в активній політиці він уже понад двадцять років. Був одним з лідерів Помаранчевої революції у нашому краї. Неперевершений трибун. Організатор вдалих і непересічних політичних атракцій. Один з найактивніших депутатів Львівської обласної ради — Ростислав Новоженець.

Пане, Ростиславе, нині немає важливішої теми ніж місцеві вибори. Чи балотуватиметесь ви цього разу?

Так, я вже отримав посвідчення кандидата у депутати до Львівської обласної ради по округу №1. Це престижний і великий округ — Галицький, Сихівський і Франківський райони Львова. Близько 247 тис. виборців. Я давно мешкаю у Галицькому районі, тому вибір округу був закономірним. А депутат, як народний обранець, має добре знати проблеми виборців, а отже жити серед них – звідси схвально ставлюсь бодай до часткового повернення мажоритарної системи. З огляду на створені владою юридичні проблеми для УРП, членом якої я перебував з 1990 року, мені підставила плече і висунула, вже як безпартійного, кандидатом у депутати Українська партія. Кажуть:“Партій в Україні багато, а Українська партія – одна!”. Мені подобається це гасло, а взагалі УП декілька років тому вийшла з лона УРП. Тому ми ідеологічно дуже близькі.

Ви вважаєте себе націоналістом?

Прагну ним бути. Адже це дуже почесне звання. Не люблю коли зловживають цим визначенням. На націоналіста потрібно довго готуватися, вчитися, гартувати волю. Це своєрідний ідеал. Хоча УРП належить до неоконсервативних, республіканських партій, але світоглядно тяжіє до націоналістичної ідеології. Три роки тому мені навіть довелось очолювати цю партію. Чи не тому у російських ЗМІ мене “охрестили” одним з ідеологів сучасного українського націоналізму, я став героєм документального фільму “Оранжевые дети ІІІ Рейха”.

Що ви робили в обласній раді усі чотири з половиною роки?

Намагався виконувати роль “щуки аби карась не дрімав”. Собі в заслугу можу поставити усунення з посади колишнього голови ОДА Петра Олійника – дуже вже був непорядний керівник. Хоча сьогодні по-людськи мені його шкода, стратив чоловік здоров’я з переживань. Зараз нищівно критикую Горбаля за антиукраїнську політику і сумісництво. Був ініціатором його відставки. А взагалі, я є заступником голови постійно діючої депутатської комісії з питань інвестицій і транскордонного співробітництва, звідки вийшло чимало цікавих ідей і напрацювань. Проте, найбільше уваги я приділяв проблемам національного відродження. Був автором резонансних заяв і рішень щодо питань українізації, скасування чужих свят, заборони антидержавних організацій, відновлення графи “національність” тощо.

Читати запис повністю »

«Тіло у вишиванці». Частина 2

Перебіг останнього пленарного засідання у Львівській обласній раді ще раз засвідчив, що у депутатів вже передвиборчий настрій. Серед важливих питань, які тут розглядалися, було і визначення кількості обранців до місцевих рад різних рівнів, і висловлення свого, як ради в цілому, ставлення до теперішньої влади у державі. Попри те, що роль місцевого самоврядування у житті суспільства дедалі зростає, згідно з новим виборчим законодавством деякі ради усе ж втратили у кількості. Зокрема, як постановили депутати, у Львівській обласній раді тепер буде не 120, а 116 обранців. Найбільшою за чисельністю районной радою буде Дрогобицька – 94 депутати, найменшими – Буська та Миколаївська (по 54 депутати). Серед міст обласного підпорядкування найбільша рада, звісно, також у Львові – 90 депутатів, найменша – у Моршині (30). В інших містах області найменший корпус обранців матиме Белз – 16 осіб, найбільший – Стебник та Новояворівськ (по 36 осіб).

Втім, чи не найгострішим питанням, яке останнім часом викликало чимале збурення усередині громади Львівщини, було бажання депутатів Львівської облради офіційно висловити недовіру голові обласної держадміністрації Василю Горбалю. Член фракції БЮТ, колишній голова Самбірської райдержадміністрації Іван Білак, щоправда, всупереч лінії своїх однопартійців та, не зважаючи на те, що сам БЮТ зареєстрував проект постанови про недовіру «губернатору», запропонував зняти це питання з порядку денного. Проте, більшість його не підтримала.

Під час розгляду питання, до голосування слово попросив депутат облради Ростислав Новоженець. Він нагадав Білаку та іншим депутатам, прихильним до Горбаля, фразу пастора Немюллера, яка останнім часом стала крилатою: «Спочатку вони прийшли за комуністами, а я промовчав, бо я не комуніст. Потім вони приходили за євреями, членами профспілок, католиками… Я теж мовчав, бо ні до кого з них не належу. Коли ж вони прийшли за мною, вже не залишилося нікого, хто міг би за мене заступитися».

Коли депутати голосували щодо пропозиції про зняття питання про недовіру Горбалю з порядку денного, «за» висловилися не більше двох десятків. Проте, не зважаючи на резонансність теми, в обговоренні взяли участь лише шість депутатів, у тому числі і голова фракції БЮТ Іван Стецькович, а також представники «Свободи» та «Нашої України». Кожен висловлював власні аргументи проти голови ОДА. Зокрема, депутат облради, заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець сказав:

— Голова облдержадміністрації ніяк не може визначитися, яка посада для нього важливіша: народного депутата чи голови ОДА. Це нагадує притчу про буриданового осла, що ніяк не міг вибрати з чого починати їсти – з моркви, яка лежала з одного боку, чи з сіна з іншого. Так і здох з голоду. Порушуючи конституційну норму про недопустимість сумісництва посади народного депутата з іншими, Горбаль, очевидно, вважає роботу голови ОДА творчою, науковою чи викладацькою. Бо тільки цим дозволяється на додаток займатися народним обранцям. Дивись, ще й дисертацію в результаті захистить!

Читати запис повністю »

Старі правила від нової влади

«Від КАТ» — саме таке прізвисько причепилося до запропонованою владою проекту нового Податкового Кодексу України. Чи даремно? Кодекс викликав справжнє обурення не тільки у середовищі опозиціонерів, але й підприємців. Від того, яким буде цей документ, залежить, скільки робочих місць генеруватиме українська економіка, якими будуть зарплати і пенсії. Але, на думку критиків, нинішня влада замість вирішити на законодавчому рівні застарілі проблеми, пропонує лише «від КАТ» — кодекс від Азарова-Тігіпка».

Загалом, суть реформи податкового законодавства в Україні не така складна, як її часто намагаються змалювати. Принаймні, якщо йдеться про очікування суспільства. Українцям потрібне просте й зрозуміле податкове законодавство без надмірно обтяжуючих ставок різноманітних податків та зборів. Потрібно, щоб це законодавство не змінювалося кожного разу, як у Верховній Раді спрацювали ті чи інші лобісти. Тоді вітчизняні підприємці нарешті змогли б вийти зі становища вічно винуватих перед законом і дихнули б з полегшенням. Можливо, саме такий крок дав би новий потужний поштовх для розвитку економіки. Але…

Розповідаючи про новий податковий кодекс, прем’єр Азаров називає його дуже прогресивним. Тут, мовляв, і ставки податку на прибуток зменшені, і передбачені «тепличні» умови для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю. Утім, слухаючи нинішнього голову уряду, неможливо відчепитися від нав’язливої думки: усе, про що він говорить, стосується лише представників великого бізнесу, наприклад, власників металургійних та хімічних заводів. Але ж українська економіка складається далеко не тільки з них.

Скажімо, аналізуючи стан підприємницької діяльності на Львівщині, директор ТзОВ «Галичтехносервіс» Ерік Парсаданян, який взяв активну участь в обговоренні проекту Кодексу, наголошує:

Читати запис повністю »