8-го вересня відбудеться чергова сесія Львівської обласної ради. Останнім, 50-м за ліком порядку денного питанням виноситься на розгляд «Звернення до громадськості щодо порушення національних прав українців в Україні», автором якого є депутат Львівської облради, заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець.

Як пояснив Р.Новоженець, порядок денний складався відповідно до надходження пропозицій від різних депутатів. Проте, він буде пропонувати, щоб це звернення розглянули в числі перших.

— На моє глибоке переконання, — говорить Р.Новоженець, — порушення прав українців в Україні – це найголовніша проблема нашої держави. Адже сьогодні титульна нація по суті безправна у власній країні. Про це потрібно не лише говорити, потрібно бити у всі дзвони. Українці повинні бути господарями на власній землі, бо іншої вони просто не мають. Натомість владу захопили нацменшини. А самі українці лише спостерігають за тим, що діється навколо. Ця тема – табу. Про це чомусь не прийнято говорити, а відтак, ви не почуєте про порушення прав українців на власній Батьківщині ні по радіо, ні на телебаченні. Я навмисне піднімаю питання та ставлю його гостро, щоб нарешті прорвати інформаційну блокаду. І вважаю, що кожен українець також повинен підтримати проект рішення.

Також, — продовжує Р.Новоженець,- у багатьох може виникнути запитання, чому звернення адресоване перш за все громадськості, а вже потім копія – до Ради Європи? Пріоритети розставлені саме так тому, що у недавній історії Європа не раз заплющувала очі на кричущі негаразди і навіть трагедії, які переживала українська нація. Тож ми маємо сподіватися, передусім, на самих себе. Права ніколи не даються, їх – завойовують!

Читати запис повністю »

Здається, у справі „дегероїзації” Героїв України, яку ми спостерігали з весни цього року, поставлено крапку. Судова влада за каденції Президента Януквовича повелася цілком прогнозовано. На радість українофобам одразу скасувала Укази Президента Ющенка про присвоєння звання Героя України найвидатнішим борцям за Незалежність Держави Степанові Бандері та Романові Шухевичу, і край. Доволі наївними були сподівання патріотів, що на тих же формальних підставах (Бандера та Шухевич, як визнав суд, не були громадянами України, а тому не можуть бути її героями) вдасться симетрично позбавити звань Героїв осіб, які також не мали жодного стосунку до України, а якщо й боролися, то за тоталітарно-злочинну радянську владу.

Вищий адміністративний суд залишив без розгляду позовні заяви з цього приводу, посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», який набрав чинності 15 травня 2010 р., а також Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року. Як відомо, ці документи суттєво обмежили права громадян оскаржувати законодавчі акти.

Тож, усе вийшло так, як і хотілося антиукраїнським силам. Хоч стаття 16 «Позбавлення державних нагород» Закону України «Про державні нагороди України» прямо забороняє позбавляти будь-яку особу звання Героя України за винятком випадків, коли таку дію зробить Президент України „лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду у випадках, передбачених законом”, Бандера та Шухевич стали „негероями” з формальних причин за рішенням суду. І так само з формальних причин за рішенням суду ВАСУ відмовився розглядати позов Дмитра Гудими про позбавлення звань героїв М.Василишина, А.Шапіра, Т.Маркус, К.Дерев’янка та О.Береста, які так само, як і Шухевич з Бандерою, не жили в Україні після 1991-го року, але на відміну від них, ніяк не проявили себе у боротьбі за її Незалежність. Судді лише зробили висновок, що із своїм позовом Дмитро Гудима просто запізнився – законодавство змінилося.

Читати запис повністю »

Між нинішнім Президентом України Віктором Януковичем та головним путчистом СРСР, тодішнім віце-президентом Радянського Союзу Геннадієм Янаєвим ціла прірва подій новітньої історії. На перший погляд, здається, що уся подібність цих політиків може полягати лише в тому, що їх прізвища починаються на останню літеру абетки. Проте, не будемо поспішати з висновками. Янаєв, як відомо, мимоволі став саме тією людиною, яка своїми безглуздими діями поховала СРСР. В Україні сьогодні багато хто стверджує, що Янукович намагається знищити Незалежність держави. Якщо б найгірші прогнози опозиції справдилися, у майбутньому теперішню Україну можна було би назвати державою, що існувала від „Я” до „Я” – від сумнозвісного Геннадія Івановича, котрий збурив ситуацію та підштовхнув колишні радянські республіки до швидшого здобуття незалежності, до Віктора Федоровича.
Але, чи маємо ми право співставляти цих двох правителів? Мабуть, у такого підходу знайдеться чимало опонентів, котрі назвали би безглуздим порівнювати невдаху Янаєва із Януковичем, що переміг на прямих президентських виборах. Однак, якщо ретельніше розглянути мету, яку ставив перед собою московський ГКЧП 1991-го року, та порівняти її із сучасною політикою української влади, ми знайдемо чимало спільного.

Мета

Напередодні святкування 19-ї річниці проголошення Незалежності України у суспільстві багато розмов про те, що нинішня влада під керівництвом Януковича усілякими методами намагається применшити значення цієї дати. Ми бачили, що влада намагається відновити радянські свята 9-го травня на так званий день перемоги. Водночас, звучить інформація про те, що на День Незалежності України не хочуть проводити військовий парад, влаштовувати салют. І навіть з вихідними цього разу виходить якась нісенітниця. Ніби в країні криза, тобто – люди мають небагато роботи, але влада постановила продовжити робочий тиждень, щоб „компенсувати” втрати робочого часу під час вихідного дня на головне свято країни. Навряд чи економіка справді цього вимагає. Скоріш все скидається на те, що День Незалежності насправді хочуть зробити звичайною датою, яку в майбутньому можна буде просто не відзначати, а крім того, за рахунок подовження робочого тижня можна дещо зіпсувати враження людей від такого вихідного.

Читати запис повністю »

В одній зі шкіл Луганська є проблеми з набором дітей в російськомовний клас. Про це на брифінгу повідомила начальник управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації Ірина Цимбал. За її словами, в луганській школі №30 заплановано створення трьох перших класів: двох — з українською мовою навчання, одного — з російською.
Однак наразі відкриття російського класу перебуває під питанням, оскільки школа не може виконати норматив, встановлений міською владою, — набір в один 1-й клас не менше 25-ти осіб. Як повідомляє «Газета УА», наразі в клас з російською мовою навчання надійшли заяви тільки від 11-ти охочих.
«Тим не менш, заяви до школи області на навчання в 1-му класі подали батьки тільки 72% дошкільнят. Тому керівництво школи сподівається «добрати» необхідну кількість дітей до початку навчального року», — розповіла Цимбал.
«Крім того, ми не виключаємо можливості, що педагоги будуть проводити бесіди серед батьків, які побажали, щоб їхні діти навчалися в україномовних класах. Можливо, хтось із них захоче перейти в російськомовний клас», — додала вона.
У цілому в Луганську на сьогодні 87% дітей навчаються російською мовою. Вочевидь, ця та інші подібні цифри і дають підставі для влади стверджувати про те, що Луганщина — буцімто суто російськомовний регіон. Проте, навіть у цих умовах батьки не особливо охоче віддають своїх дітей навчатися до російськомовних класів. На відміну від януковичів та табачників, вони добре розуміють, наскільки важливе добре володіння державною і, для більшості, рідною мовою для прийдешнього покоління. Адже ніхто з батьків при здоровому глузді не хоче, аби їхні діти, коли виростуть, були відлучені від багатовікових традицій свого народу та почувалися іноземцями на власній батьківщині. Натомість представникам нинішньої влади, котрі усілякими засобами, в тому числі і на рівні початкової шкільної освіти, бажають культивувати московітів, байдуже до подальшої долі малюків.

Лемки – одна із найбільш яскравих етнографічних груп української нації. На відміну від бойків та гуцулів, які також вирізняються на загальному тлі національної культури своєю самобутністю, зуміли пронести через століття традиції в одязі, фольклорному мистецтві, побуті та зберегли особливі діалекти української мови, лемки – єдина етногрупа, яка вирізняється самоідентичністю, не зважаючи на складну історію своєї спільноти.

У двадцятому столітті, як відомо, лемків насильно виселили з їх рідних земель. Хоч традиційно вважається, що Лемківщина розташована по обидва боки Бескидів – на території сучасної Польщі та Словаччини, до нинішнього часу склалося так, що більшість лемків проживають розкиданими по всій території України та далі на схід. Причиною тому стали трагічні події 1944-го року, коли людова (більшовицька) Жеч Посполіта розпочала насильницьку депортацію українців зі своєї території, а також сумнозвісна польська операція «Вісла», розпочата з тією ж метою у 1947-му році. Тоді антиукраїнські сили, звісно, під проводом Москви зробили все, щоб розпорошити наших співвітчизників мало не по цілому світі та в такий спосіб примусити їх забути про власну історію та культуру. Та це, на щастя, їм не вдалося. І доказом цього став фестиваль «Дзвони Лемківщини», який нещодавно завершився у місті Монастирська на Тернопільщині.

— Те, що лемків відірвали від споконвічної їхньої території, можливо, і пояснює неабияку згуртованість цієї етногрупи, істотне бажання дотримуватися батьківських традиції навіть серед молоді, — розповідає президент Благодійного фонду «Україна-Русь», депутат Львівської облради Ростислав Новоженець. – Власне, лемки на цьому грунті створили кілька відомих в Україні громадських організацій, їх можна називати чи не найбільш активною спільнотою. Тут можна відзначити з позитивного боку Світову федерацію українських лемківських організацій, яку очолює Володимир Ропецький (на фото зліва – ред.). Під час фестивалю мені довелося познайомитися також із дуже цікавими людьми, які хоч і не керують жодними організаціями, проте у своєму житті роблять чимало для утвердження авторитету української нації за кордоном нашої держави. Наприклад, чи знаєте ви, що у крайній західній точці українських етнічних земель досі живе кілька українських родин, які жодним чином не зрікаються рідної мови та культури. Я говорю про Шляхтову Русь, що на території теперішньої Польщі. Ось поруч зі мною на фото, яке ви публікуєте у виданні «Дух волі», мешканець села Явірки з регіону Шляхтової Русі, котрий має настільки великий авторитет серед поляків, що його навіть солтисом обирали як найбільш гідного цієї посади.

Читати запис повністю »

Як повідомляють організатори фестивалю «Бандерштат», вранці, 5 серпня, на їх сайт було здійснено хакерську атаку, внаслідок якої призупинено його роботу. Наразі тривають роботи з відновлення роботи сайту. Це вже не перша спроба антиукраїнських сил будь-якими засобами завадити проведенню волинського фестивалю, який має яскраво виражене національне спрямування. Раніше «Дух волі» повідомляв читачів про «непорозуміння» з владою та інші прикрі ситуації.
Утім, організатори «Бандерштату» впевнені, що четвертий фестиваль під цією назвою відбудеться, так би мовити, за будь-якої погоди, у тому числі й політичної. Запорукою цьому повинна стати неабияка популярність національних мистецьких заходів серед сучасної української молоді. «Незважаючи на позиції нової влади щодо історичного минулого України та, зокрема, сторінок історії УПА та постаті Степана Бандери, який є символом «Бандерштату», оргкомітет заходу принципово поставив за мету проведення фестивалю», пише у своєму листі до представників ЗМІ та громадскості прес-секретар фестивалю альтернативної музики та сучасного мистецтва «БАНДЕРШТАТ-2010» Марина Хромих.
Оскільки сайт фестивалю атакували хакери, організатори звернулися до інших засобів масової інформації з проханням оприлюднити погодинну програму «Бандерштату». Радо виконуємо це прохання.
Цього року фестиваль відбудеться 7-8 серпня у селищі Рокині, що за 12 км від Луцька на території Музею історії сільського господарства.
Родзинкою цьогорічного фестивалю будуть гутірки з відомими громадсько-політичними діячами, журналістами та просто відомими людьми України. Серед них журналіст Вахтанг Кіпіані, народний депутат України Олесь Доній та лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський.
Вхід на фестиваль вільний.

Програма фестивалю

Субота, 7 серпня
Виставка УПА – 10.00 – 18.00
Патріотичне татуювання – 11.00 – 18.00
Патріотичний боді-арт – 11.00 – 18.00
Ярмарок української етнічної продукції та ремесел – 11.00 – 20.00
Показові виступи та майстер-класи з бойового гопака – 12.00 – 16.00Змаги з рукопашу, силові ігри, лазертаг, пейнтбол 12.00 – 17.00
Польоти на дельтаплані – 12.00 – 20.00
Гутірка із заступником голови Світового конгресу українців Стефаном Романівим 14.00 – 15.00
Гутірка з відомим українським журналістом та громадським активістом Остапом Кривдиком на тему «Як створити опозиційну молодіжну спільноту» – 15.00 – 16.00
Гутірка з лідером гурту «Тартак» Сашком Положинським на тему «Сучасна музика в Україні: виклики та перспективи» – 16.00 – 17.00
Гутірка з відомою українською, незалежною, правою журналісткою Оленою Білозерською на тему «Проблеми правої журналістики при не-правому режимі» 17.00 – 18.00
Турнір кращого стрільця з пневматичної зброї – 15.00 – 17.00

Літературна сцена – 16.00 – 18.00
Володимир Вакуленко (Львів)
Ірина Новіцька (Дементьєва) (Львів)
Вікторія Литвак (Лесин кадуб, Луцьк)
Оксана Гундер (Лесин кадуб, Луцьк)
Еліна Форманюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Марина Ковальчук (Лесин кадуб, Луцьк)
Марійка Марченкова (Лесин кадуб, Луцьк)
Лесик Панасюк (Житомир)
Оксана Гаджій (Житомир)
Юля Смаль (Луцьк)
Йосип Струцюк ( Луцьк)

Концертна програма – 18.00 – 01.00
Володимир Пастушок (Березне) 18.00 — 18.15
Кет (Київ) 18.15 — 18.30
«Власне Кажучи» (Львів) 18.30 – 19.00
«Широкий Лан» (Калуш) 19.00 – 19.30
«Спалені Вітрила» (Рівне) 19.30 – 20.00
«Серцевий Напад» (Луцьк-Чернівці) 20.00 -20.30
«Мій батько п’є» (Рівне) 20.30 – 21.00
«ЗЛАМ» (Київ) 21.00 – 21.30
«Етно XL» (Рівне) 21.30 – 22.20
СПЕЦІАЛЬНИЙ ГІСТЬ «Vinsent» (Білорусь) 22.20 – 23.00
«Тінь Сонця» (Київ) 23.00 – 00.30

Нічний сеанс повстанського кіно та фільмів про шкідливі звички від продакш-студії “Правда PRO» – 01.00 – 05.00
Нічна пісенна ватра – 01.00 – 05.00
Повстанський квест – 01.00 – 03.00

Неділя, 8 серпня
Патріотичний велопробіг Луцьк-Рокині 10.00 – 11.00
Виставка УПА – 10.00 – 18.00
Ярмарок української етнічної продукції та ремесел – 11.00 – 20.00
Патріотичне татуювання – 11.00 – 18.00
Патріотичний боді-арт – 11.00 – 18.00
Показові виступи та майстер-класи з бойового гопака – 12.00 – 16.00
Змаги з рукопашу, силові ігри, лазертаг, пейнтбол – 12.00 – 17.00
Польоти на дельтаплані – 12.00 – 20.00
Гутірка з народним депутатом України, керівником мистецького об’єднання «Остання барикада» Олесем Донієм на тему «Сучасна політична ситуація в Україні в контексті захисту українських національних інтересів» 13.00 – 14.00
Гутірка з Богданом Логвиненком, автором інтернет-проектів «Сумно» та «Виделка» на тему «Соціальні мережі, мистецтво і боротьба» – 14.00 – 15.00
Зустріч та спілкування з ветеранами УПА – 14.00 – 16.00
Презентація патріотичного журналу «Правий Поступ» 15.00 – 16.00
Турнір кращого стрільця з пневматичної зброї – 15.00 – 17.00Гутірка з відомим українським журналістом Вахтангом Кіпіані на тему «Становлення та розвиток націоналістичних організацій в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.» — 16.00 – 17.00
Гутірка з отцем Юрієм Близнюком на тему духовності і сучасної молоді – 17.00 – 18.00

Літературна сцена – 16.00 – 18.00
Літературна гуртківка «Севама»
Ірина Загладько (Луцьк)
Олександр Шумілін (Луцьк)
Назар Незнаний (Львів)
Ігор Семенюк (Луцьк)
Ганна Луцюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Олька Ляснюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Концертна програма – 18.00 – 00.40
«Збіг Обставин» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Троя» (Київ) 18.30 – 19.00
«Палестина» (Рівне) 19.00 – 19.30
«Еффата» (Червоноград) 19.30 – 20.00
«Де Сенс» (Львів) 20.00 -20.30
«Фіолет» (Луцьк) 20.30 – 21.00
«King Size» (Луцьк) 21.00 – 21.30
«Безодня» (Хмельницький) 21.30 – 22.00
«Веремій» (Київ) 22.00 – 22.40
«Роллікс» (Херсон) 22.40 – 00.00

Нагородження переможців конкурсу серед луцьких школярів «Степан Бандера – герой України» — 19.00 (музична сцена)
Нічна пісенна ватра – 01.00 – 05.00