Зараз ми мали можливість ще раз переконатися, що усі заяви теперішньої української влади про розвиток свободи та демократії у нашій державі – лише пустопорожні слова, які на ділі спростовуються реальними аж ніяк не демократичними справами. Тепер дійшло до того, що офіційний Київ може серйозно та надовго посваритися із найбільш авторитетними міжнародними організаціями, що саме оту демократію і відстоюють.
Як уже повідомляв «Дух волі», днями стався ганебний інцидент із забороною на в’їзд в Україну керівнику представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко ЛАНГЕ. Його впродовж 10 годин в аеропорту «Бориспіль» не пропускали в Україну. В результаті, вже наступного дня на цю тему почало висловлюватися МЗС Німеччини. Зокрема, прес-секретар міністерства Маркус Гатцельманн заявив, що зовнішньополітичне відомство його країни намагається з’ясувати обставини інциденту з Ланге. Здавалося б, усе можна було «списати» на недолугих українських бюрократів та після деяких вибачень пригасити скандал. Однак, вчора Міністерство закордонних справ України невідомо з яких причин заявило, що утримується від коментарів із цього приводу…

До пенсії губернатору Малоросії

Віктору Януковичу

залишилося 8 днів

Хто, як не наш МЗС, мав би знати та пояснювати, чому це сталося, у Європі так і не зрозуміли. Навпаки, там цілком справедливо сприйняли таку поведінку української влади як зневагу до себе. Та, як відомо, німці – не такі люди, щоб дозволяти плювати на себе з високої вежі.

Читати запис повністю »

У Києві біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція, присвячена пам’яті «закатованих міліцією». Вона ініційована групою «Розуміємо права людини».
Як зазначила представник Української Гельсінської групи Марина ГОВОРУХІНА, повідомлення про катування та нелюдське поводження з боку міліції надходять до громадських організацій. «Мережею громадських приймалень Української гельсінської спілки з прав людини реєструються сотні скарг на різні форми поганого поводження з боку міліції», — сказала М.ГОВОРУХІНА.
Зокрема, учасники акції навели кілька прикладів щодо постраждалих від дій представників міліції. Організатори акції встановили біля будівлі МВС символічний пам’ятник «Пам’яті жертв катувань», до якого поклали червоні гвоздики.
Організатори акції вимагають від керівництва МВС належного розслідування випадків катувань і звертаються з вимогою сприяти створенню ефективних механізмів громадського контролю за розслідуванням фактів катувань та поганого поводження.
Вони звернули увагу керівництва МВС на те, що існує Громадська рада із забезпечення прав людини, «яку міністр продовжує ігнорувати, і яка б могла допомогти у боротьбі з порушенням прав людини в органах МВС».

Донецький апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою залишив без задоволення всі 23 апеляційні скарги, подані на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року про визнання незаконним указу колишнього Президента України Віктора ЮЩЕНКА про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання Героя України.
Таке рішення суд прийняв сьогодні, на третій день засідання. Вердикт зачитала голова колегії суддів Любов ВАСИЛЕНКО. Слухання за апеляціями, поданими на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року про визнання незаконним указу В.ЮЩЕНКАВ про присвоєння С.Бандері звання Героя України проходили 21 і 22 червня. Апеляції розглядала колегія суддів під головуванням Любові ВАСИЛЕНКО у складі суддів Миколи СТАРОСУДА і Валентини ЮРЧЕНКО.
На початку засідання колегія суддів повідомила, що всього на рішення адмінсуду про незаконність указу стосовно С.Бандери до апеляційного суду надійшли 23 скарги від жителів різних регіонів України, зокрема від В.ЮЩЕНКА, народного депутата Анатолія МАТВІЄНКА, голови ВО «Свобода» Олега ТЯГНИБОКА, представника Степана БАНДЕРИ (внука Степана Бандери — УНІАН) Романа ОРЄХОВА та ін.
Апелянти, які прибули до суду, заявили незгоду з рішенням суду першої інстанції, вимагали її відмінити і повернути справу на повторний розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Розмірковуючи про актуальні проблеми утвердження державної української мови в Україні, кожен з нас мимоволі ставить перед собою запитання: що потрібно зробити, аби українці, які сьогодні свідомо відносять себе до так званого російськомовного населення та у всіх сферах життя користуються мовою колонізатора, так само свідомо повернулися до своїх національних коренів?

У Львові відбулася презентація книги Сергія Мельничука «Моя боротьба за мову». Автор – відомий правозахисник із Луганська, який багато років відстоює своє конституційне право користуватися державною українською мовою в одному із найбільших українських міст. Цю історію Інтернет-видання «Дух волі» нещодавно розповідало у статті «Право бути собою». Сьогодні ж видалася нагода особисто поспілкуватися із Сергієм Мельничуком та поставити йому низку запитань, що мали б висвітлити чи не найгострішу проблему сучасної української держави– мовну. Однак, перед тим, як подати текст ексклюзивного інтерв’ю, коротко зупинимося на тезах, які С.Мельничук виголосив під час прес-конференції у Львівській обласній раді.

Передусім – про книгу. «Моя боротьба за мову» — це збірка документів і публікацій, що висвітлює злочинні методи «історичного складання» російськомовного населення України. Автор називає злочином державну політику, спрямовану на обмеження права українців в Україні на всебічний розвиток і функціонування української мови та доводить це зібраними за багато років документами. Причому, ця політика, на думку С.Мельничука, залишалася тотожною як в УРСР, так і в Незалежній Україні наших часів. Пряме чи непряме обмеження прав людини і громадянина за будь-якою ознакою характеризувалося як злочин у статті 66 Кримінального кодексу УРСР (у редакції 1961-го р.), і так само характеризується статтею 161 Кримінального кодексу України. Отже, виникає цілком закономірне запитання: які такі сили мають бути задіяні на те, щоб на значній території нашої держави цей злочин систематично та масово здійснювався проти державоутворюючої титульної нації – самих українців?

Читати запис повністю »

Чи хочуть українці мати собі за президента пенсіонера? Ставлячи перед собою таке запитання, представники Української Республіканської партії вивісили у центрі Львова на так званій політичній клумбі символічний відривний календар, що відраховує дні до 60-ї річниці Віктора Януковича та провели із цієї нагоди акцію протесту. На львівській «клумбі» народу завжди густенько, але здивувати тут когось черговим шоу доволі складно – до різноманітних акцій, імпровізованих мітингів тощо давно звикли. Тим не менш, коли голова секретаріату крайової організації УРП Роман Семчишин починає з мегафону запрошувати людей на урочисте відкриття календаря, присвяченого самому Януковичу, народ таки починає гуртуватися. УРП щось випустило на честь Януковича? Що за дивина – це ж непримиримі опоненти…

«Ми урочисто відкриваємо відривний перекидний календар для Віктора Януковича. Ми наголошуємо, що сьогодні у нас на календарі 9 червня, рівно за 30 днів Віктору Федоровичу Януковичу виповнюється 60 років. Згідно з законом «Про пенсійне забезпечення» вік виходу на пенсію для чоловіків складає 60 років, згідно з законом «Про державну службу» вік виходу на пенсію для чоловіків-держслужбовців складає 60 років. Ми наголошуємо на тому, що Президент України, як державний службовець найвищого рангу, також підпадає під ці закони», — починає промову заступник голови УРП, депутат Львівської облради Ростислав Новоженець. Він прилюдно гортає сторінки календаря до останньої, на якій написано: «З днем народження, Вікторе Федоровичу! Час на пенсію!».
Чому календар назвали вікторіанським, Р.Новоженець пояснив доволі просто. Тому, мовляв, що Федоровича звуть Віктором. І деякі спільні риси із вікторіанської епохи в його політиці усе ж присутні. По-друге, саме вікторіанська епоха у Великій Британії зробила цю країну справжньою імперією. Щоправда, Янукович, судячи із його дій, дбає про те, щоб відновити імперію, та ще й не в Україні, а в сусідній державі. Тому, на думку львівських депутатів, варто звернути особливу увагу на набуття цією людиною пенсійного віку та спровадити її на відпочинок. Причому, говорячи про це, місцеві обранці вже слів не добирали.

«Неодноразово Віктор Янукович наголошував на тому, що наведе в країні порядок, тож президентові, як гаранту дотримання Конституції та чинного законодавства, передусім потрібно починати з себе. Отже за 30 днів, 9 липня, після привітання у вигляді яєць, чортополоху та інших речей, Янукович повинен піти на заслужений чи незаслужений відпочинок», — зазначив Ростислав Новоженець.
В свою чергу голова Львівської крайової організації УРП, депутат Львівської обласної ради Михайло Барбара зазначив, що Віктор Янукович може і оминути пенсію. «Президент, звичайно, може сказати, що в нього виборна посада, і на неї не розповсюджуються межі пенсійного віку. Або може здійснити свої задуми, та все ж таки продовжити трудовий вік чоловікам до 65 років. Оскільки він не спішить на пенсію, тому цей календар буде йому як нагадування», — додав він.

Читати запис повністю »