Або реквієм за розумом партії регіонів

Для читачів популярно поясню принципову різницю між Митним Союзом з Росією і Євросоюзом в питаннях прийняття рішень.

В Митному Союзі рішення приймаються більшістю голосів. Росія в Митному Союзі має понад 60% голосів, тому вона може „протягнути” будь-яке рішення, що не вигідне підприємствам і бюджету інших держав Митного Союзу, але вигідне Росії. І навпаки — може не допустити прийняття рішення, що вигідне підприємствам і бюджету інших держав, якщо воно не вигідне підприємствам і бюджету Росії. Росія має „контрольний пакет голосів” в Митному Союзі.

В Євросоюзі, як і в Митному Союзі, рішення приймаються теж більшістю голосів. Але ніяка із держав Євросоюзу не має й 30% голосів, тому ніяка з держав Євросоюзу не в змозі „протягнути” рішення, що вигідне собі, але не вигідне іншим державам.

Ну а різницю між Митним Союзом в правилах поведінки влади з народом, в захисті прав і свобод громадян і підприємництва, в рівні життя і в умовах життя — пояснювати зайве. Достатньо згадати Польщу 89-92 років. Поляки з „кравчучками” прочісували простори України і скупляли все, що продавалося. Сьогодні Польща в Євросоюзі — сама розвинена країна з пострадянських країн Євросоюзу.

Україна теж вибрала курс на євроінтеграцію. Але прагнення народу України і влади України різні. Громадяни України прагнуть якісного життя, досягнення рівня життя і забезпечення своїх прав і свобод за європейськими стандартами. Влада ж України прагне іншого, а саме.

А) Інтегруватися в Європу з пуповиною російської залежності

Задля міцності прив’язки України до Росії Янукович продовжив на 25 років перебування в Україні Російського флоту. А якщо дії російського флоту спровокують конфлікт з Європою? На чиїй стороні тоді виступатиме Янукович з командою, якщо його особистий охоронець приставлений Росією? Догадатися не важко.

Не вступ у НАТО. Європа намагається інтегрувати Україну повністю, з територією, людьми, економікою і армією. Росія – проти. Янукович і його команда також проти військової інтеграції. Це що, після інтеграції українська армія має залишитися поза Європою?

Якщо Україна інтегрується в Європу, а Росія здійснить спробу нападу на об’єднану Європу, хто тоді захистить Європу, чи ту частину території об’єднаної Європи, що називається Україною? НАТО з українською армією у її складі, чи українська армія самостійно, чи українська армія у складі російських сил, чи сил ОДКБ? (пройшло повідомлення, що армія імені Януковича вже розпочала проведення спільних навчань з Росією і Білоруссю).

Незрозумілою є відмова України від можливості звернення до міжнародного арбітражу з позовом про зміну дискримінаційної для України ціни на газ до рівня ціни справедливої, європейської? Європейці ж звертаються до суду і виграють? Чим пояснити згадану відмову України — боягузством, некомпетентністю, грою в „піддавки”, чи особистою залежністю українського керівництва від керівництва Росії?

Росія тисне на Україну всіма дозволеними і недозволеними політичними, економічними, психологічними і інформаційними засобами, щоб змусити Україну здійснювати кроки у внутрішній і зовнішній політиці в напрямку вигідному Росії. Україна, чомусь відмовляється від використання наявного в її розпорядженні арсеналу ефективних засобів впливу на зміну позиції Росії. Росія мала б перейти від агресивної політики отримання односторонніх переваг і вимог безкінечних поступок України на користь Росії до політики взаємовигідного співробітництва.

Якщо переговори не призводять до зміни позиції Росії, то відміна Україною статусу неприєднання, відновлення плану дій щодо вступу України в НАТО, оприлюднення готовності України на розміщення на своїй території американської системи ПРО одномоментно збили б завелику пиху Росії. Звичайно, що після цього Росія розгорнула б інформаційну шумову компанію, але згодом заспокоїлася б так як і „проковтнула” аналогічні кроки Прибалтики. А скільки було погроз Росії прибалтійським країнам -в плані „нє разрєшім”….

В той час, як Європа будує термінали по прийманню зрідженого газу з арабських країн, щоб позбавитися газової залежності від Росії, Уряд України для незменшення газової залежності від Росії запрошує її видобувати газ на морському шельфі України. Тобто не лише російський, але й український газ відтепер буде під контролем Росії.

Уряд каже, що слід зменшити імпортозалежність економіки (тобто щоб в Україні виробляти ту продукцію, яку ми імпортуємо з інших країн), а кілька днів назад Україна віддала Росії єдиний в Україні алюмінієвий комбінат. Тепер він буде знищений, а алюміній куплятимемо в Росії.

Ще раніше Росії продали Луганський тепловозобудівний завод (продали за ціною одного тепловоза) і тепер тепловози куплятимемо в російського заводу.

Українські АНи, в основній своїй масі, вироблятиме Воронезький завод, а не завод Антонова – так „міцні господарники” турбуються про захист інтересів українського виробника і куплятимуть українські літаки виготовлені в Росії. Зменшуючи імпортозалежність?!

Європа самостійно розвиває альтернативну енергетику, А Україна, щоб „позбутися залежності від Росії” вирішила до 2014 року збудувати в Україні разом з Росією завод по виготовленню ТВЕЛів для АЕС. Але Росія, за контрактом, матиме право не передавати Україні до 2020 року технологію виробництва ТВЕЛів! А якщо черговий раз „надує” і не передасть і після 2020 року, або передасть технологію „вчорашнього дня”? А як тоді завод працюватиме без технології в період з 2014 до 2020 року? З технологами з Росії? За ліцензією Росії? А скільки вона „запросить” за ліцензію? Чому в договорі це не обумовлено? Укладання газових та Харківських Угод з Росією нічому Лідерів не навчило?

Оприлюднено намір передати Росії до 2012 року збагачений (збройний) уран, але „забули оприлюднити” — а за якою ціною, світовою? Коли Україна отримає кошти від цієї об орудки та куди вони будуть спрямовані олігархами ПР?

Янукович, намагаючись стати європейцем в своїх діях на зміг піднялися вище рівня васала, чи губернатора Росії в Малоросії.

Б) В Європу з російськими цінностями

Янукович каже що маємо йти в Європу, а Табачник — що Україна має перебувати в єдиному духовному просторі з Росією. Російський націоналіст Табачник просто підпрацьовує міністром в державі яку ненавидить?. Дуже потрібний міністр для окупаційної влади. Ви можете собі уявити антисеміта на посаді міністра освіти Ізраїлю, що закриває там єврейські школи?

Азаров гарантує Європі безперебійний транзит російського газу через України, а його прес-секретар погрожує демонтувати газову трубу в Європу.

Азаров каже, що газотранспортна система України є її національним надбанням, яке віддавати Росії не можна, а Колісниченко заявляє – „..кому он нужен, этот кусок ржавой трубы…?” Де перехвалена сотні разів єдність команди „професіоналів”?

Виникають два запитання:

Це так має виглядати єдність і одностайність в команді професіоналів”, чи це внутрішньопартійний бунт, чи частина команди керується напряму з Росії?.

Як це розуміти — тілом з Європою, а душею з Росією?

Влада України збирається йти в Європу, впроваджуючи в Україні не європейські, а російські моделі свободи слова, „вертикалі влади”, басманно-печерного судочинства, мєдвєдєвських „прав людини”, путінської свободи підприємництва.

Поліція і суди Європи захищають права громадян. В Росії – знущаються над громадянами. Янукович, рухаючись в Європу, вибрав для України російський варіант міліції і судів.

В Україні відроджуються цінності російських „кінобойовиків”, — запроваджуються в цивільне життя автомати, стволи, пропажі і вбивства бізнесменів, депутатів, суддів, наїзди на журналістів, кийки і автозаки для захисників Конституційних прав і свобод.

В Європі побачити таке можна лише в кіно, а життя інше — розумне і культурне. В Росії і Україні – насилля в кіно і насилля в житті співпадають –соціалістичний реалізм.

В Європі опозиціонерів не судять за те що вони опозиціонери. В Україні „шиють справи” Васильківським і свободівським „терористам”, Юлі і Луценку — за перевищення влади.

Весь світ засуджує дії Януковича за судилище над опозиціонерами (Лукашенко, правда, утримався). Західні фахівці, юристи судді, політики, керівники європейських держав відверто заявляють що це наруга над європейськими стандартами судочинства, а команда Януковича їм відповідає що вони дотримуються духу і букви європейських стандартів і чинять суд на основі саме європейських стандартів. Хто ж тоді не розуміє і не знає європейських стандартів? Ті хто живуть в Європі – європейські керівники, політики і юристи, які ці стандарти створюють, розвивають і на них будують суспільне життя, чи клан Януковича-Азарова „с особым строением мозга ученых»? Савелій Крамаров послухавши регіонала Володимира Олійника сказав би: „ Во дайот, зараза!”. Але ж таки так чешуть і гіганти розуму і „хресні батьки” донецької демократії!” Європа вважає аморальним процес євро інтеграції України доки будуть переслідувати опозиціонерів за надуманими гріхами. А Прем’єр-міністр України Азаров вважає аморальним пов’язувати підписання чи не підписання угоди про євроінтеграцію зі справами опозиціонерів. Він знаходитбься в ролі прохача, але намагається Європі диктувати…

Як після цього можна припустити, що команда „професіоналів” адекватна?

Б) В Європу з російським менталітетом

Влада України збирається йти в Європу виступаючи проти української мови, історії, фактів геноциду у відповідності з „настановами” Росії. Європа з цих питань має іншу — проукраїнську позицію.

Європейці оцінюють історію Другої світової війни по-європейськи, а КГБ Росії і нинішні її керівники-КГБісти –по іншому. Команда Януковича дотримується не європейської, а російсько- КГБістської трактовки історії.

Влада України чинить спротив організації єдиної української православної помісної церкви, віддаючи церковне майно і парафії московській церкві, будує для неї нові церкви за кошти бюджету. Янукович розглядає все українське через окуляри вставлені Москвою, дружить тільки з російською церквою а українські конфесії зазнають дискримінації. Російський патріарх Кирило, що зачастив в Україну, читає українцям біля пам’ятника Лєніну в „червоному” Луганську проповідь про те, що „чортівництво може бути освіченим, вихованим і навіть привабливим”? Така духовність потрібна Україні? Це що, роздвоєння, чи потроєння особистості Кирила, влади, яка з такою „помпою” організувала його приїзд і місце проповіді, українців що там вчилися в російського політика-патріарха ? Духовний пастор мав би вчити паству заповідям господнім, а не читати лекції по чортівництву. Сусідство Кирила з пам’ятником Леніна не потребує коментарів, оскільки всім відомо що Лєнін був провідником ідеології войовничого атеїзму, фізично знищував духовенство і руйнував церкви, слово Боже і теологію об’явив лженаукою і опіумом для народу.

Янукович не здатний втямити що духовним вихованням парафіян України не може займатися один з ідеологічних центрів ворожої для Україні Росії (тепер ворожої і до Януковича), бо складовою духовного виховання є виховання патріотизму. Тобто, Янукович, обійнявши посаду президента, в кругозорі, в менталітеті і в релігійномі питанні залишився на рівні рядового прихожанина російської церкви і не зумів піднятися до рівня президента всієї України, До рівня президента всіх громадян України незалежно від конфесій. І пояснення цьому просте — перебуваючи на посаді президента вже півтора роки, до рівня президента держави Україна Янукович просто не доріс. Янукович не доріс не те що до рівня українського ПРЕЗИДЕНТА, але не доріс до рівня пересічного ПАТРІОТА України. Це підтверджується проведенням спільного параду українського і російського флотів в день свята Російського флоту і відміною параду в Києві з нагоди 20-річчя Незалежності. Це підтверджується проведенням маніфестацій антиукраїнських сил під російським стягом з нагоди 20-річчя Дня Незалежності в Севастополі і забороною проведення в цей же день демонстрацій громадян, що виборювали Незалежність, яке здійснювалось під прапором України. Провокаціями Львівських подій з червоними стягами компартії неіснуючої держави.

Комуністи і регіонами в практиці дій нічим не відрізняються, окрім розміру капіталів. Та й керівне ядро регіоналів – бувші партійці і функціонери КПРС.

Двозначністю фактичного статусу української мови, закриванням очей на антиукраїнські дії мерів і губернаторів і багато іншого. Що є основою таких дій команди Януковича? – „Родові плями” україно – ненависницької, російської шовіністичної ідеології на якій росли, виховувалися, йшли до влади і діють регіонами і комуністи. В світі немає випадку, коли перемагають на виборах сили, що йдуть до влади на антипатріотичних лозунгах. В світі немає випадку, щоб обиралися до влади люди з обіцянками здійснити утиски національної мови, культури, освіти, історії. В світі немає випадків, щоб виборці обирали до влади людей, які намагалися цю державу розірвати (Сєвєродонецький з’їзд.). В Україні є. І я називаю це явище – „Синдромом Януковича”.

Ніколи не матиме поваги в світі і дома той президент і його політична сила, котрі сприймають духовні цінності своєї держави очима її ворога.

Але чого ж тоді вартує „європейська симфонія” артистів з общаку Януковича якщо вона виконується фальшивим голосом і за партитурою написаною в Росії?

І все це відбувається в умовах, коли Москва, підписуючи Харківські угоди обіцяла Януковичу переглянути ціну і положення газових контрактів, а потім відмовилася виконувати свої обіцянки, а натомість знову об’явила Україні своєрідний ГАЗАват- чергову газову, інформаційну, політичну і економічну війну. Росія черговий раз „кинула як лоха” Януковича, а з ним і Україну. Європа Україну завжди підтримувала і ніколи не лишала допомоги як фінансової, так і політичної. А Янукович чомусь тягнеться до Росії?

Чим пояснити такий театр абсурду на українському владному Олімпі?

— Чи їм не вистачає власного розуму?

— Чи Росія платить лідерам ПР за такі проекти?

— Чи лідери ПР були стукачиками КГБ і бояться що Росія відкриє спецхрани і оприлюднить їх досье радянських часів, а може й часів Незалежності?

В мене таке враження що регіонали намагаються інтегруватися в Європу перебуваючи на короткому поводку в Москви. І це може бути свідченням існування магічного московського досьє, бо воно існувало як на тих, хто сидів в райкомі, так і на тих, хто сидів в тюрмі. І ті і другі, хто „випливав на верх влади” мали бути стукачиками.. Я думаю, якщо досьє і є, то для багатьох українців це не стане зненацькою новиною. І багато українців не звернули б уваги на документи досьє і на їх їх зміст, списали б на скрутні обставини бурхливої молодості, якби донецькі пацани перестали знущатися над народом України, опозицією і перейшли б на європейські стандарти суспільних відносин в Україні. Звичайно, очікувати щоб вовки стали вівцями — це фантастика ще більша, ніж „покращення життя вже сьогодні”.

Росія неодноразово шантажувала Україну і Європу тим, що „газовий кран в її руках”, а Україна – транзитер ненадійний, краде газ і ін.. Нинішня влада України і в цьому зуміла підіграти Росії. Під євроінтеграційними заявами Януковича, під гарантіями Азарова про безперебійність поставок російського газу в Європу територією України нещодавно „підвів жирну риску” прес-секретар Прем’єра Лук’яненко, заявивши що Україна демонтує газову трубу в Європу, якщо Росія зменшить транзит газу в Європу через українську територію. Кому підіграв прес- секретар Азарова і сам Азаров? Вірно — Росії, яка завжди доводила, що Україна ненадійний транзитер. Ось тобі й гарантії Європі, ось тобі бабцю і Юр’їв день. Невже, жадоба до наживи від здачі газової труби на металолом затьмарила залишки мізків? Чи спрацювала загроза розкриття змісту вищезгаданого досьє? Мабуть є чого боятися?

Одним з можливих пояснень такого урядового демаршу, є „достойна відповідь регіоналів” на вимоги європейської спільноти звільнити Юлю? Мов, ми в Україні теж маємо чим натиснути на Вас – демонтуємо газову трубу в Європу. Одним словом, клієнт на поселення в європейський дім став нервовим і засіпався, немов кобила в болоті.

Для України, на її шляху в Європу, почав вимальовуватися російський сценарій шляху, який пройшла Білорусь (метання зі сторони в сторону). Але результат такого метання – відомий — Лукашенко став нагадувати вовка, що опинився в своєму лігві обкладеним зі всіх сторін прапорцями мисливців. З Заходом він відносини добряче підпортив і Захід відмовив йому в підтримці, а в Росії стали розв’язаними руки, щоб „раздєлать єго под орєх”. Януковичу– персонально і партії регіонів теж цього хочеться? Їх, особисто, влаштовує така перспектива?

Висновок: Європейська симфонія з російською партитурою перетворилася на…. реквієм за розумом партії регіоналів.