Це може статися під гаслами «примушення до миру», як це вже було у Грузії, «наведення порядку» або й навіть захисту від якихось міфічних євроекстремістів.

Останнім часом Кремль про людське око тримає підозріло спокійний нейтралітет. На відміну від тої істеричної реакції, яку ми пам’ятаємо у листопаді, коли Україна ще мала шанс підписати угоду з ЄС, тепер Путін не хвилюється. І це, вочевидь, є підтвердженням того, що події в Україні наразі розвиваються за його сценарієм.

Тим часом діюча в Україні влада, геополітична орієнтація якої вже не викликає ані найменшого сумніву, «добре» виконує свою роботу. Повне нехтування велелюдними протестами, репресії, що вже розпочалися, періодичні провокації силових зіткнень помалу роблять свою справу. Бракує лише бійні між «прихильниками і противниками», та Банкова вже не тільки активно звозить до Києва своїх «підданих», але й відсилає ПР-івських спікерів, щоби «накрутити» натовп на силовий сценарій.

Ще один фактор стабільності, який варто було б прибрати Кремлю, – це представники ЄС. Тут ми нарешті почули думку Москви. Заступник міністра закордонних справ РФ Олексій Мєшков закликав європейських політиків не втручатися у внутрішні справи України. Мовляв, нехай самі у себе розбираються: б’ються, розвалюють власну державу та економіку тощо. В решті решт справа може дійти до колапсу і навіть гірше. Чи випадково раніше нікому невідомі «експерти» дедалі частіше нас лякають громадянською війною? Можливо, їхні сюзерени її і готують?

Власне, варто, аби якийсь кримський чи херсонський «Беркут» став проти львівського чи луцького, аби з’явилася картинка бойових дій, і «допомога братів» може не забаритися. Імовірно, саме цього вони тепер спокійно й очікують.