Закон Колесніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики» уже вступив в силу. Тож тепер очікують, що приблизно на половині території України російську мову зроблять регіональною. Але чи так це? Уважно почитавши текст документу, ми побачили, що навіть в тих містах, які вважаються мало не головним оплотом українства, можна «на законних підставах» запровадити регіональну російську мову. Було би бажання.

Марні сподівання

Попри масові акції протесту, багато хто сприйняв мовний закон достатньо спокійно. Мовляв на сході і півдні країни, принаймні – у містах, більшість і без того розмовляє виключно російською мовою. А в центральних і західних областей нічого не зміниться. Пересічному галичанину, наприклад, важко уявити, що російську як регіональну тепер можуть нав’язати навіть у Львові.

На перший погляд, це повна нісенітниця. Та й від політиків не чути жодних застережень. Більше говорять про імовірний розкол країни на мовному грунті, аніж про русифікацію від сходу до заходу. У цьому разі, мовляв, народ повстане та й місцеві органи влади, що складаються переважно з українських патріотів, не дозволять розвивати такий сценарій. Однак, не кажімо «гоп»…

Недавно ще взагалі ніхто не вірив, що такий закон буде прийнято. Власне, спочатку саме лише обговорення мовної теми називали провокацією. Пізніше до Верховної Ради було подано кілька різних мовних законопроектів. І також здавалося, що не конче поставлять на голосування саме той, який тепер охрестили словом «КАКА».

Законопроект таки прийняли у першому читанні. А до другого опозиція обіцяла не допустити до голосування та внесла безліч поправок, щоб затримати прийняття. І що? Більшість проголосувала, не зважаючи ні на що. Далі сподівалися, що закон не підпише Литвин, бо це, мовляв, для нього «політичне самогубство». Потім дехто говорив, що Янукович не посміє поставити свій автограф. І все марно. Закон вступив в дію.

Що тепер? Влада обіцяє внести якісь зміни. Опозиція обіцяє змінити ситуацію в країні після виборів. А що, як нинішня влада знову вийде переможцем? Так званий донецький бульдозер перетвориться на російський танк?

Як русифікувати Львів?

Закон Колесніченка-Ківалова, як відомо, прийнятий, щоб «захистити» меншини, які розмовляють не українською мовою. Звісно, в абсолютній більшості випадків йдеться виключно про російську мову. Але як і де її можна запровадити? Читаємо розділ 1, статтю 1. «Визначення термінів»:

«Територія, на якій поширена регіональна мова – територія однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць України (Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища, села), де регіональна мова є засобом комунікації певної кількості осіб, що виправдовує здійснення різних охоронних і заохочувальних заходів, передбачених у цьому Законі».

Отож, російську мову можна запровадити не лише в цілій області, як дехто помилково вважає, але й на території окремого міста, району чи села.

Далі у третьому пункті статті 7 знаходимо, що регіональну мову можна запровадити «за умови, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення».

Наступний абзац цього ж пункту: «За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення відповідної території».

І четвертий абзац: «У разі збору підписів понад 10 відсотків осіб, які мешкають на певній території, місцева рада зобов’язана прийняти відповідне рішення протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів. Дії, або бездіяльність місцевої ради може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства».

Отож, звернемося до львівських реалій. Згідно з результатами останнього перепису населення у місті проживає 8,9% росіян. Здогадаймося з першого разу, яка мова в них рідна. Крім того є нечисленні білоруська та єврейська общини, які можуть поповнити лави російськомовних. До 10% ніби Львів не дотягує. Але хто знає, скільки етнічних українців написали в анкетах, що рідна мова в них – російська? Це ж бо в Україні – поширене явище.

Словом, при бажанні цифру натягнути можна. Звісно, міська рада у нинішньому складі буде проти і, очевидно, всіма силами намагатиметься не допустити введення регіональної російської. Але, по-перше, за кілька років будуть вибори. І невідомо, які сили та в яких умовах прийдуть до влади. По друге, а хто заборонить діючій у державі владі зібрати підписи? У тому, що результат вона вміє отримати, «який треба», ми вже не раз могли переконатися. І тоді, за законом, львівські націоналісти просто зобов’язані будуть визнати російську мову як регіональну. А як ні – можна отримати відповідне судове рішення. Так навіть Конституцію скасували…

В чому небезпека?

Коментуючи мовну ситуацію в Україні, заступник голови Української республіканської партії Ростислав Новоженець зазначив, що чия мова, того й влада. «Невже нащадки тих, хто нищив нашу державу, влаштовував голодомори і репресії, невже ті, хто прожив на цій землі десятки років, але так і залишився на ній чужинцем, дбатимуть про українську мову?» — риторично запитує Р.Новоженець.

Мова, сказав він, є чи не найголовнішою ознакою незалежності держави. І те що через 21 рік незалежності в Україні створюють умови саме для російської – мови сусідньої держави, яка протягом століть нищила все українське – багато пояснює. Якби окупація була німецькою, влада, вочевидь, послуговувалася б німецькою мовою. А сьогодні, коли українці бідують у власній країні, немає жодного українця на найвищих державних посадах. 98% власності перебуває в руках росіян, євреїв та представників інших нацменшин. Натомість серед трудових емігрантів – 98% українців, — підсумовує Р.Новоженець.

Тож мовний закон, на його думку, — це лише черговий крок до поневолення народу. І поки ситуація в країні не зміниться на краще, таких кроків треба очікувати ще багато.

Василь Іванців