29 березня в Україні стартувала громадянська кампанія „За відкритий в’їзд в Республіку Білорусь”. Ідея кампанії виникла в зв’язку з випадками затримання та видворення громадян України та Росії з Білорусі, що вже стали регулярними. Підставою для видворення стає те, що прізвище людини знаходиться в списку „нев’їздних” на територію країни.

„Будь-який громадянин України, який їде в гості до родичів чи, до прикладу, партнерів по бізнесу в Білорусь, може потрапити в ситуацію, коли на кордоні його розвертають через те, що він нібито знаходиться в списках „нев’їздних”. При цьому невідомо, хто вносить людей до цих списків і на якій підставі, а головне – не зрозуміло, як можна таке рішення оскаржити. Громадяни України вже стикались з подібною ситуацією”, — пояснює Марина Цапок – співкоординатор Київського інформаційного центру Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі, який виступив ініціатором кампанії

Так, наприклад, 9 березня при перетині кордону між Україною та Білоруссю був затриманий громадянин України, активіст Всеукраїнської молодіжної громадської організації „Фундація Регіональних Ініціатив” Максим Кицюк. При перевірці документів виявилось, що він внесений до списку „нев’їздних”. Тільки на підставі цього твердження Максима зняли з поїзда, обшукали та вилучили особисті речі, ніч протримали в тісній камері, а зранку відправили поїздом назад до України.

Тижнем пізніше подібна ситуація трапилась з громадянином Росії, відомим правозахисником Андрієм Юровим. Вже в Мінську співробітники правоохоронних органів затримали правозахисника, протримали всю ніч у відділенні міліції. Андрію пояснили, що йому може загрожувати кримінальна справа за нібито незаконний перетин кордону (хоча між Росією і Білоруссю взагалі немає кордону). Зрештою, Андрія зобов’язали залишити територію Білорусі протягом доби і повідомили, що в’їзд до РБ йому заборонений до 2013 року.

В рамках кампанії громадянам України пропонується написати листи-звернення до Міністерства закордонних справ України та до Посольства Республіки Білорусь в Україні з питанням, чи існують „списки нев’їздних” до Білорусі та чи не знаходиться його прізвище в таких списках.

„Офіційний представник МЗС Білорусі заперечив інформацію про існування списків „нев’їздних” в Білорусь громадян. Однак саме на підставі цих списків людей видворяють з Білорусі. Тому ми закликаємо українців з’ясувати, чи снують „списки нев’їздних” до Білорусі та чи не знаходиться їх прізвище в таких списках, адже ця проблема може спіткати будь-кого – підприємця, журналіста, громадського активіста чи громадянина, який має родичів в Республіці Білорусь”, — уточнює Марина Цапок.

Варто зазначити, що така сама кампанія скоро розпочнеться в Росії і інших країнах СНД, в яких встановлений безвізовий режим в’їзду до Білорусі.

Докладніше про кампанію можна дізнатись за адресою: http://www.entry.hrwatch-by.org/

За додатковою інформацією звертайтесь:

Київський інформаційний центр

Комітету міжнародного контролю

за ситуацією з Правами Людини в Білорусі

kyiv.info@hrwatc-by.org

+380 97 96 173 46

У Дніпропетровську охоронці Червоногвардійської районної податкової інспекції силою змусили знімальну групу «9 каналу» піти з будівлі.

Знімальна група приїхала до податкової інспекції знімати сюжет про величезні черги, які утворюються для подачі нової форми декларації з податку на доходи фізичних осіб, передбаченої Податковим кодексом.

За словами журналістки групи Ганни Мандрикіної, у фойє будівлі податкової інспекції під час зйомки зібралася черга з більш ніж 300 осіб. Як розповіли співробітники каналу, троє охоронців, які відмовилися представитися, «почали виштовхувати знімальну групу, закривати камеру, кричати, робити все, щоб журналісти залишили приміщення».

Охороні вдалося через 10 хвилин виставити знімальну групу на вулицю, при цьому вони повідомили, що все в податковій засекречене і запропонували знімати через шибку.

Заступник начальника управління з питань масово-роз’яснювальної роботи ДПА у Дніпропетровській області Володимир Притискач заявив, що черги, які утворилися в податкових, — це проблема всієї України. «По-перше, люди не звикли до подачі нової декларації, по-друге, менталітет наших людей, такий, що все треба подати в останній день», — уточнив Притискач.

Черги з підприємців, що здають податкові декларації, спостерігаються не тільки в Дніпропетровську, а й в інших регіонах України. У зв’язку з цим керівництво Державної податкової адміністрації прийняло рішення, що до 21 березня всі податкові інспекції будуть працювати з 8:00 до 21:00 без вихідних.

Нагадаємо, Державна податкова інспекція зобов’язала приватних підприємців щомісяця подавати звіти щодо наявності найманих працівників. Звіт мають подавати і ті, в кого найманих працівників немає. Підприємці скаржаться, що через нововведення вони змушені годинами стояти в чергах у податкову.

Створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом може негативно вплинути на економічні відносини України з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Як повідомили у прес-службі уряду РФ, про це прем`єр-міністр Росії Володимир ПУТІН сказав учора на прес-конференції в Мінську.

За його словами, Росія буде вимушена вибудовувати кордон для українських товарів, якщо Україна та ЄС створять зону вільної торгівлі.

«Ми знаємо, що Україна веде переговори щодо створення з Євросоюзом зони вільної торгівлі. Рівень митного захисту, який Україна обумовила собі при вступі до СОТ (зараз не називатиму абсолютних цифр), у 2 рази, більш ніж у 2 рази нижчий, ніж наш єдиний митний тариф. І навіть у разі приєднання Росії до СОТ на тих підставах, які ми для себе зараз теж уже визначили з нашими партнерами по переговорах у СОТ, він майже не зміниться: він буде теж у 2 рази вищий, ніж український», — сказав В.ПУТІН.

«Що це означає на практиці? Це означає, що якщо Україна створить зону вільної торгівлі разом із Євросоюзом і вимушена буде поступитися по багатьом позиціям, чутливим для української економіки, то вона, зрозуміло, розраховуватиме, що ці товари підуть на російський ринок. А ми не зможемо цього дозволити собі зробити, й ми вимушені будемо почати вибудовувати кордон, інакше нас завалять цими товарами», — підкреслив глава уряду РФ.

На його думку, вийти на європейський ринок із традиційними товарами досить складно, а скинути на російський ринок товари не вдасться.

В.ПУТІН упевнений, що вести переговори з Євросоюзом у форматі Єдиного економічного простору або Митного союзу – «це зовсім інша справа».

Водночас, він зазначив, що приєднання до якихось інтеграційних об`єднань є суверенним правом України.

«Це справа українського народу, парламенту, Президента, уряду цієї країни. Звичайно, ми вважаємо, що в цьому випадку інтеграційні процеси, такі як Митний союз, Єдиний економічний простір, були б, звичайно, більш повноцінними, навіть якщо подивитися на наш спільний ринок», — сказав він.

«Ми вітали б переговори з Україною з цього питання й до цього прагнутимемо, розмовлятимемо з нашими партнерами», — сказав він.

За словами В.ПУТІНА, на переговорах у Мінську також йшлося про взаємодію Росії та Білорусі в рамках Митного союзу. За словами В.ПУТІНА, його розширення за рахунок приєднання України могло б зробити інтеграцію продуктивнішою, повідомляють російські телеканали.

3 березня 2011 р. перший віце-прем`єр-міністр Росії Ігор ШУВАЛОВ заявив, що Росія пропонує Україні спільно встановлювати зону вільної торгівлі з Європейським Союзом після приєднання до Митного союзу й встановлення єдиного економічного простору в рамках Росії, Білорусі, Казахстану та України.

Довідка. Із 1 січня 2010 в рамках Євразійської економічної співдружності діє Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.

6 липня 2010 набув чинності Митний кодекс Митного союзу.

1 липня 2011 року митні кордони між Росією та Казахстаном, а також між Росією та Білоруссю повинні повністю зникнути.

З 1 січня 2012 року країни об`єднаються в єдиному економічному просторі, на якому застосовуватимуться єдині принципи роботи бізнесу. Крім того, лідери країн планують створити єдиний валютний простір на території Митного союзу.

Україна і ЄС почали переговори про угоду про асоціацію в 2007 році. На початку 2008 року, після вступу України до Світової організації торгівлі, сторони почали переговори про угоду про зону вільної торгівлі, яка повинна стати складовою частиною угоди про асоціацію.

На Банковій палили портрети Могильова (відео)

14 березня 2011 року біля адміністрації Президента на Банковій активісти громадських організацій розпочали всеукраїнську акцію з вимогою відставки голови МВС Анатолія Могильова. Організаторами були КУПР та ВГО «Порядок і достаток», решта до них долучилися.

Народу зібралося не дуже багато, бо акція почалася об 11-ій, і як пояснили організатори, хтось розпустив чутку, що початок о першій, і підхід людей розтягнувся у часі, а чекати до першої у мене не було змоги. Але встигла побачити на акції декількох відомих правозахисників і громадських діячів.

Активісти тримали плакати: «Могильовщину геть!», «Могильов псує імідж України в очах міжнародної спільноти», «Могильов дискредитує Президента!». У зачитаному, а пізніше переданому до адміністрації зверненні до Януковича перераховувались репресії і зловживання, у яких замішана міліція: кримінальні справи і утримання в СІЗО активістів антиподаткового Майдану і «тризубівців», обшуки у журналістів, переслідування громадських діячів, катування і смерті у райвідділках, зростання злочинності.

На асфальті розкидали маленькі листівочки з портретами Могильова. На кожній з одного боку був шарж на нього, а з іншого — його фотографія на трибуні Верховної Ради. Потім ці листівочки згребли у металевий посуд, і один з організаторів підприємницького Майдану, Сергій Мельниченко, проти якого теж порушено кримінальну справу, урочисто ці папірці спалив. Після чого він, пригадавши, що Янукович вже показував Могильову жовту картку, показав йому ще одну жовту — і червону.

«Прах Могильова» розвіяли у повітрі, а потім підмели мітлою і згребли до «урни».

Виступили ще кілька промовців, а потім Олександр Місюра над «урною з прахом» оголосив безстрокове голодування з вимогою припинення політичних репресій і відставки Могильова.

Репортаж Олени Білозерської

Проект Закону “Про вищу освіту” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (МОНМС) дозволяє адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників, – стверджують у Всеукраїнській молодіжній організації “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ), посилаючись на текст проекту.

“Остання редакція міністерського проекту, в обхід 22 та 53 статті Конституції, пропонує скасувати гарантію чинного Закону про те, що протягом усього строку навчання встановлений у договорі розмір плати навчання має бути незмінним,” – запевнює член експертної робочої групи МОНМС з доопрацювання міністерського проекту Закону “Про вищу освіту”, заступник Голови ФРІ Антон Делікатний. – “Досі ця гарантія неодноразово дозволяла студентам-контрактникам вигравати у суперечках з ректоратами, якщо ті намагались невиправдано збільшувати ціну за навчання.”

Молодіжний лідер також стверджує, що запропоноване нововведення суперечить також обіцянкам з передвиборчих програм “Блоку Литвина” та Комуністичної Партії України щодо гарантій доступності освіти, а також обіцянці Президента Віктора Януковича про забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових знань “незалежно від… фінансових можливостей батьків”.

У решті небезпечних норм проект Закону, як зазначають у ФРІ, пропонує скасувати прив’язку плати навчання та надання додаткових освітніх послуг до грошової одиниці України – гривні, пропонує вилучити гарантію про прийняття на перший курс за безплатною формою навчання студентів дистанційної (заочної), вечірньої та екстернатної форм навчання, пропонує вилучити гарантію статті про мінімальні обсяги фінансування підготовки фахівців з вищою освітою за рахунок видатків Державного бюджету, та загрожує повернути високий рівень хабарництва в школи та ВНЗ на стадії вступу абітурієнтів.

“Слід зазначити, що усі небезпечні для молоді норми сьогоднішньої редакції проекту повністю, або маже повністю співпадають з відповідними нормами законопроекту № 7486-1, проти якого неодноразово протестувала молодь,” – каже Антон Делікатний.

Нагадуємо, що 31 січня у Києві, Донецьку, Житомирі, Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі та Одесі студентські та молодіжні організації влаштували акції протесту проти ухвалення законопроекту № 7468-1 “Про вищу освіту”. А 28 лютого молодь протестувала проти законопроекту у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Житомирі, Івано-Франківську, Миколаєві, Хмельницькому, Рівне та Сімферополі.

Текст міністерського проекту Закону “Про вищу освіту”, оприлюднений під час першої зустрічі експертної робочої групи МОНМС з доопрацювання проекту, можна завантажити тут — http://fri.com.ua/wp-content/uploads/2011/03/lawproject11032011.doc

Аналіз небезпек міністерського проекту Закону “Про вищу освіту” можна завантажити тут – http://fri.com.ua/?p=8383

За додатковою інформацією звертайтесь за тел.: +380638273837, +380956051563 (Антон Делікатний, ФРІ)

Всеукраїнська молодіжна громадська організації “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ) – потужний центр підтримки молодіжного руху, молодіжних організацій та підготовки молодих лідерів в Україні. Діємо з метою зміцнення молодіжного руху, навчання і забезпечення активних учасників об’єднань молоді, розвитку студентських та загалом молодіжних ініціатив. Стратегічною метою діяльності ФРІ є збільшення кількості молодих активістів громадського життя, щоб почати невпинну ланцюгову реакцію позитивних змін в суспільстві. ФРІ є незалежною неурядовою організацією, не належить до жодної з політичних партій, не підтримує жодного партійного лідера і не бере участі у виборах як сторона виборчого процесу. Докладніше на http://fri.com.ua

У Сквирському районі Київської області розбили погруддя Тараса Шевченка, однак кримінальну справу не порушено. Про це повідомляє «Газета по-українськи» (№ 1184 від 2 березня 2011 року) із посиланням на місцевого скульптора Григорія ЛІТОША.

«Як відрізали голову Сталіну, то підняли ґвалт на всю країну. А тут просто так розгромили Кобзаря, і нікому нема діла», — сказав автор скульптури Г.ЛІТОШ.

За його словами, він захоплюється виготовленням скульптур все своє життя. «Я — патріот. Люблю Шевченка, напам`ять знаю багато його віршів. Усе життя маю хобі — виготовляти із залізобетону і гіпсу скульптури. Найбільше — Шевченка. Зараз є час цим займатися», — зазначив він.

Г.ЛІТОШ також повідомив, що кілька років тому виготовив із залізобетону 3-метрову скульптуру Кобзаря, яку було встановлено в районному центрі.

«Улітку 2008-го дізнався, що в центрі Сквири звільнився постамент від пам`ятника Леніна. Я зайшов до мера Валерія СКАЧКА. Кажу, в мене є статуя Шевченка, запросив на оглядини. Приїхало районне керівництво, подивилися… Уклали договір купівлі-продажу на 400 тис. грн. Коли пам`ятник на постамент поставили, від договору всі дружно відмовилися. Ти його подарував, кажуть. Наш тодішній губернатор Віра УЛЬЯНЧЕНКО казала по радіо, що на пам`ятник у Сквирі виділили мільйон гривень. Коли я пішов просити гроші, стали мені погрожувати: «Хочеш обдерти район? Прив`яжем до дерева, лиси порозривають». А зараз нема кому пожалітися, нові чиновники мене вперше бачать», — розповідає місцевий скульптор.

За його словами, він виготовив також погруддя Т.Шевченка до 85-річчя Сквирського району, однак 2 лютого вночі до нього вдерлися кілька чоловіків і розбили погруддя. «Розбили вікно, побили у дворі Шевченка. І нікому діла нема. Кажуть, збитки не сягають 25 тис. грн. Дільничний виїхав, познімали сліди, але досі не дали жодної письмової відповіді», — повідомив Г.ЛІТОШ.

Однак… Правоохоронні органи за підозрою в пошкодженні пам`ятника Сталіну в Запоріжжі затримали 11 членів ВО «Тризуб». Пам`ятник Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року на території Запорізького обкому КПУ. 28 грудня 2010 року невідомі пошкодили бюст Сталіна, відрізавши голову. У новорічну ніч стався вибух на території Запорізького обкому КПУ, внаслідок чого пам`ятник Сталіну було повністю зруйновано.

Математика китайської гречки

Я люблю гречку. А хто ж в Україні не любить гречку?

Крім того, я люблю кантонську (китайську) мову — колись вчив на факультеті військової розвідки. Мені не подобається політичний стиль управління людьми в Китаї, але подобається, як вони розправляються з корупціонерами.

Крім того, я люблю математику. Колись поступав на фізмат та доводив велику теорему Ферма через теорію натуральних чисел.

При чому тут разом гречка, Китай і математика? Самі поспіль зрозумієте.

АЗАРОВ, ПЕС І ПАПУГА

Азаров хоче без податків ввезти з-за кордону китайську гречку – мовляв українці потерпають від нестачі рідної аграрної культури. Мотивація Азарова проста – минулого року виробництво гречки впало.

Не знаю як Ви, але гречаники, качку з гречкою або гречану кашу ми їмо в сім’ї тільки за святами. Скажіть, якщо Вам недостає гречки для готовки супу з білими грибами, то невже Ви не згодилися би на пшоно?

Лабрадор мого сина Кирила і папуга моєї доньки Дарини несамовито поглинають імпортну гречку і крутять ніс від вітчизняної. Знаєте чому? Сорти китайської та монгольської гречки є технічною культурою, призначеною для відгодівлі тварин, бо їхня оболонка жорстка — пристосована для травлення собак та птиць. Якщо такі зерна потраплять у кишковий тракт людини, то вона отримає виразку або гастрит.

Людина може споживати виключно так звані гранульовані жарені зерна гречки. Для митних цілей їх називають «roasted buckweed kernels». Нажаль, в нашому митному тарифі немає відмінності між гречкою для споживання людиною та гречкою для тварин.

До чого ж я веду? Якщо з Китаю привезуть технічну гречку, тоді лабрадор і папуга моїх дітей будуть у захваті. Але люди, що почнуть їсти азарівську, призначену для тварин гречку, негайно потраплять до рук гастроентерологів.

Якщо ж насправді з Китаю привезуть гречку для людей, а не тварин, то дозвольте мені надати поради для її торгівців, щоби поспіль вони не шукали притулку за кордоном, десь у Чехії.

Читати запис повністю. »

ТРЕТЯ ДЕКЛАРАЦІЯ ІВАНА ДЕМ’ЯНЮКА В НІМЕЧЧИНІ

Як я був дитиною, Сталін засудив мене на смерть штучним Голодомором. Німці взяли мене як українця в рядах радянської армії в полон, де хотіли вбити мене голодом і рабством. ЗСА та Ізраїль обманливо звинувачували мене як “Івана Ґрозного.” В результаті, я просидів вісім з половиною років в тюрмі і п’ять років в камері смерти. Хоч невинний, кожного з тих 1800 днів в камері смерти, я боявся, що загину через відчайдушну обману і політичні мотиви зкорумптованих прокурорів та суддів, котрі не шукали справедливости.

Тепер, добігаючи кінця свого життя, Німеччина, держава, котра нещадною жорстокістю убила мільони невинних людей, пробує знищиити мою гідність, мою душу, мого духа, і дійсно, моє життя. Робить вона це шляхом показового політичного судового процесу де, осуджує мене, українського селянина, за злочини, скоєні Німеччиною підчас Другої світової війни. Замість судити тих справді винних німців і фолксдойчів, вибрали мене, чужинця, котрий перебував в брутальному військовому полоні. Німецька зброя тортур в цім судовім процесі включає приховування виправдувальних доказів, фальсифікацію історії, впровадження так званих “юридичних принципів” котрі дотепер не існували в німецькому праві, змови з обманливими прокурорами в Ізраїлі та ЗСА, та нерозсудливу байдужість до кожного аргумента та виправдального доказу, котрі були представлені моїми оборонцями і повинні вже були завершитись моїм звільненням.

Боячись правди, німецький суд і прокурори, подальше відвертаються від справедливості, бо відмовляються:

1. Вижадати від Росії та України Досьє 1627, 1400 сторінковий протокол дослідів НКВД/МВД щодо мене.
2. Ввижадати від Росії та України Досьє 15457, протокол дослідів щодо Ігната Данильченка і особливо протокол його допиту про мене, проведженим на бажання американських властей в 1983/1984.
3. Вижадати, щоб була зроблена професійна експертиза над високоякісними фотографіями підпису на документі 1391 з Травників, котрого фальшиво приписують мені.
4. Прийняти як історичний факт, що фашисти голодом катували військополонених українців таких як я, щоб 3.5 мільони з них загинуло.
5. Прийняти як історичний факт, що на підставі непереборних доказів з многих країн та свідків, військополонені в Травниках були справді примушені загрозою смерті і були страчені за спробу дезертирства.
6. Прийняти як історичний факт, на підставі цілого запротокольовання в судах ЗСА та Ізраїлі, що мене вже раніше заскаржували і виправдали та звільнили за ці самі злочини, котрі приписують мені тут.

Я вижив жорстокість Сталіна та фашистської Німеччини, як і несправедливий смертний вирок Ізраїлю та ЗСА. Я пережив неймовірні сталінські страхіття і смерть Голодомором, в фашистських лаґерах смерть з голоду і людоїдства, а в ізраїлській тюрмі — шибеницьку смерть. Теперішний суд — це тільки остаточне виконання цих несправедливих та страшних смертних вироків. Не залишилось мені іншого способу показати світові, якою пародією виявився цей суд. Тому, повідомляю, що якщо цей суд не прийме історичних фактів і не вжиє повноважень, щоб розшукати додаткових вирішальних доказів, котрі ще не перед судом, та не прийме свого обов’язку осягти справедливости замість створювати політичний цирк, то я за два тижні проголошу голодівку.

Іван Дем’янюк

Відлуння катівської сповіді

Нарешті сталося! Нещодавно побачили світ спогади колишнього екзекутора (краще-ката) з польської Армії Крайової, виконавця смертних вироків, що здійснювалися на безневинних українцях в часі війни і після неї. Маємо на увазі спогади чи мемуари бойовика диверсійного відділу польського національного підпілля Стефана Дембського, що вийшли під назвою «Виконавець» у видавництві «Osrodek KAPTA». Перша назва, тобто «Кат» краще відтворює зміст книжки ніж «Екзекутор», бо розкриває моральне обличчя юнака, який у передвоєнний час виховувався у ненависті до всього українського, а в часі війни і після неї, своє виховання, втілював у життя, вбиваючи (разом з такими ж приятелями) українців, тільки лише за те, що вони були українцями і проживали на своїй, не чужій землі.

Скільки томів різних книг було опубліковано, сотень статей було написано, скільки усних виступів було виголошено з уст польських істориків, письменників, публіцистів та громадсько-політичних діячів проти українських патріотів з ОУН, УПА і проти українців в цілому. Який тільки словотвір, прикрашений негаціями, аж до відкритих прокльонів, падало на УПА. Від початку двадцятих років і понині принижується, оббріхується, перекручується все те, що стосується наших національно-визвольних змагань.

І Європа вірила. Чи не на кожній міжнародній конференції, що стосувалася воєнного і повоєнного періоду, грубо фальсифікувалася українська історія, перекручувалася мета довготривалої боротьби українців, ліпився образ української меншовартості, образ повстанця-варвара, що винищував невинних людей.

Читати запис повністю. »

Президенту України
п. В.Януковичу
Копія: Голові Верховної Ради України
п. В.Литвину

Вікторе Федоровичу!

У зв’язку з ініціативою Голови Верховної Ради України В.Литвина щодо створення робочої групи з питань удосконалення законодавства про громадянство та ухвалення такого рішення відповідним Указом Президента України подаємо наступні пропозиції.
На референдумі 1 грудня 1991 року ”за” Незалежність України проголосувало 90% виборців. Тобто, щонайменше 10% населення тоді були противниками самостійної української держави. Однак, і ці 10% разом з іншими мешканцями України згідно з чинним законодавством автоматично(!), без їхньої згоди, стали громадянами України.

Цю несправедливість слід якнайшвидше виправити! І є слушна нагода — ініціатива В.Литвина. Адже, громадянин – це звучить гордо. Водночас, громадянство накладає на його носіїв не лише права, а й обов’язки. А, якщо людина не шанує цю державу, нехтує її мовою, збиткується з української історії, то для чого таку людину мучити, адже це порушення загальнолюдських прав. Та й для чого державі такі громадяни, які підривають національну безпеку. Бо, володіючи, як громадяни правами, передусім виборчими, вони просто несуть загрозу стабільності в Україні і постійну небезпеку реваншу та повернення в колоніальне минуле.

Отож, виходячи з вищезазначеного, у нову редакцію закону про громадянство вкрай необхідно терміново закласти запобіжник таким рецидивам минулого і негативним антидержавним тенденціям, що особливо почастішали після останніх президентських виборів. Тому, зокрема, за прикладом прибалтійських держав, пропонуємо ввести до закону про громадянство так званий ценз освіченості (патріотизму, якщо хочете). Тобто, щось схоже як у США — для підтвердження громадянства України потрібно було б здавати екзамени (тести) на знання української мови та історії. Таким чином, від виборчого процесу, а отже і влади в Україні, буде відсунуто декілька мільйонів тих, хто не лише не хочуть бачити Україну незалежною, а й люто ненавидять все українське. Це і буде мирна розв’язка нинішньої політичної кризи.

Президент БФ “Україна-Русь”
Ростислав Новоженець