Професор Єльського університету Тімоті Снайдер заявляє про порушення своїх авторських прав з боку нардепа від ПР Вадима Колесніченка, вимагає вибачень та знищення усіх паперових копій його книги.

Про це йдеться в офіційній заяві Снайдера, переданій УНІАН.

«З подивом дізнався, що моя стаття з блогу у «New York Review of Books» була передрукована у збірці «ОУН и УПА: исследования о создании «исторических» мифов» (Київ, 2012). Зазвичай, я не проти передруку своїх матеріалів іншими мовами – але за однієї умови: дотримання авторських прав», — зазначив він.

Професор Єльского університету зазначає, що досі усі його україномовні публікації – статті у часописі «Критика» та дві книги у видавництві «Грані-Т» – дотримувалися цього правила. Але «воно було грубо порушено у випадку названої вище збірки».

«Видавці цієї книжки – Міжнародний антифашистський фронт та Міжнародний доброчинний фонд «Дніпро-Січ» (його співголовою є Вадим Колесніченко) — зверталися до мене за дозволом на передрук цього матеріалу, але я їм відмовив», — зазначив професор.

Тож, на думку Снайдера, поява цього матеріалу у згаданій збірці не може кваліфікуватися інакше, як грубе порушення його авторських прав.

Окрім того, зауважує професор, «вони двічі ввели в оману потенційних читачів: по-перше, назвавши мій матеріал «науковою статтею» (насправді, це є запис у блозі, котрий має свій правила і жанр, відмінний від академічної публікації), по-друге, перекрутивши послідовно впродовж усієї книжки, моє прізвище («Шнайдер» замість Снайдер)».

Снайдер зауважує, що Україна зараз переживає не найкращі часи і як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки.

«Це стосується, зокрема, такої чутливої і вибухонебезпечної ділянки, як історична пам’ять та історична політика. Поведінка видавців збірки «ОУН и УПА» не є зразком ані цивілізованості, ані чутливості. Вона наносить шкоду не лише особисто мені, але й самій Україні та її образу в усьому світі», — наголосив професор Єльского університету.

У своїй заяві він вимагає від видавництва – а особисто від народного депутата Колесніченка, співголови Міжнародного антифашистського фронту й автора передмови до цієї збірки – публічного вибачення за порушення його авторських прав, а також зняття цієї книжки з Інтернету та знищення усіх її паперових копій.

У протилежному випадку Снайдер вважає за можливе розглядати варіанти захисту своїх прав за допомогою юридичних засобів.

європейська пресаЗахідні оглядачі прогнозують наростання в Україні загрози насилля між владою й опозиційними силами. Головна причина, на думку аналітиків, «крайня персоналізація влади Президентом Януковичем», коли так звана «сім’я» взяла під контроль всі ключові гілки управління державою та фінансами і на цьому персоналізованому тлі «навіть Партія регіонів втрачає своє значення». Чимало провідних західних інвесторів або вже покинули Україну, або ж збираються це зробити найближчими місяцями, на що вказують деякі видання в Європі. Оглядачі також інформують про підготовку європейських консульств в Україні до гарячих умов роботи в умовах Євро-2012. Деякі видання отримали інформацію з Києва про «можливість відновлення владою Януковича візового режиму для громадян Європейського Союзу». Чимало газет вказують на те, що в Україні почастішали випадки зіткнень на міжнаціональному ґрунті та оглядачі не виключають, що парламентські вибори 28 жовтня можуть перетворитися на «насилля з обох сторін».

Британське видання Democratist прогнозує наростання в Україні загрози вуличних зіткнень, які можуть особливо розгорітися під час парламентських виборів 28 жовтня, до чого можуть призвести й фальсифікації результатів волевиявлення українців. Видання також наголошує, що в Києві спостерігається «крайня персоналізація стилю правління Президента Януковича», коли всі гілки влади, фінанси, силові структури, банки, «поставлені під контроль родичів Януковича чи його найближчих друзів». «Президент, – як наголошує Democratist, – все більше покладається на особисті зв’язки і на цьому тлі навіть Партія регіонів втрачає своє значення». Тут також попереджають, що іноземні інвестори покинули або ж готові покинути Україну, окрім того в Києві «говорять, що в Україні можуть знову відновити візовий режим для громадян ЄС». Видання також не виключає, що перед виборами до Верховної Ради України 28 жовтня «потенційна можливість насилля з обох боків вимальовується все чіткіше».

Московська «Независимая газета» інформує, що в Києві 20 травня, після зриву православними Московського патріархату, російськими козаками і українськими націоналістами місцевого гей-параду, сталося «перше масове зіткнення на національному ґрунті, причому між українцями і росіянами». Соціологи вказують, що однією з причин наростання міжнаціонального напруження стала тенденція до погіршення російсько-українських відносин, котрі стали, як пише газета «напруженими і поганими», що особливо провокують російські проімперські політики з Москви.

Польська Rzeczpospolita інформує, що європейські консульства в Україні готуються до інтенсивних умов праці під час Євро-2012. Польські консульства в Києві, Харкові, Львові очікують, що в дні Євро-2012 до України приїде щонайменше 40 тисяч польських туристів. Німецькі, голландські консульства збільшують у дні Євро-2012 кількість своїх консульських працівників у Харкові та інших містах. Консульства також готуються до нестандартних ситуацій – втрати паспортів, арештів деяких європейців українською поліцією і таке інше. Це потребує більшої кількості перекладачів, правників у штатах європейських консульств в Україні на час Євро-2012.

Лідер Компартії Петро Симоненко заявив, що депортація кримських татар була вчинена радянською владою для їхнього порятунку.

Про це він заявив з трибуни Верховної Ради.

За словами Симоненка, під час Другої світової війни 20 тисяч кримських татар перейшли на бік нацистів.

«Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнули, щоб воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і віддані всі закладки для організації партизанського руху в Криму», — сказав він, додавши, що татари «охороняли концентраційні табори».

«Саме для порятунку кримсько-татарського народу була застосований захід вивезення з території Криму. Чому? Тому що ці злодіяння обов’язково привели б до стану громадянської війни», — заявив Симоненко.

За його словами, після виселення кримські татари отримали освіту і займали відповідальні пости.

Як відомо, за оцінками кримсько-татарських організацій, в результаті депортації загинуло близько 46% виселених татар.

52 роки тому у Владімірському централі замордували Президента УГВР Кирила Осьмака. З цього приводу президент БФ «Україна-Русь» Р.Новоженець скерувавв листа президенту РФ В.Путіну.

Ось текст звернення:

Президенту Російської Федерації

п. В.Путіну

Володимире Володимировичу!

16 травня 1960 року у тюрмі м.Володимира (РФ) загинув багатолітній політв’язень особливого значення — Президент Української Самостійної Соборної Держави Кирило Осьмак.

15 липня 1944 року Кирило Осьмак був обраний Президентом Української Головної Визвольної Ради (УГВР). УГВР на той час була єдиним репрезентативним органом українського народу, підпільним парламентом воюючої України. 3 сер­пня 1944 ро­ку в Карпатах під час су­тич­ки між час­ти­ною окупаційної Чер­во­ної Ар­мії і від­ді­ла­ми УПА Ки­ри­ло Ось­мак був по­ра­не­ний. 12 вересня 1944 року його заарештували радянські чекісти. 10 лип­ня 1948 ро­ку ОСО (Осо­бое со­ве­ща­ние при МГБ СССР) ви­нес­ло К.Осьмаку ви­рок про 25 ро­ків ув’яз­нен­ня в тюр­мі «за участь в конт­рре­во­лю­цій­ній бан­ді ук­ра­їнсь­ких на­ці­о­на­ліс­тів та ак­тив­ну ке­рів­ну конт­рре­во­лю­цій­ну на­ці­о­на­ліс­тич­ну ді­яль­ність».

У 1994 ро­ці Ки­ри­ло Осьмак був офі­цій­но ре­а­бі­лі­то­ва­ний Ге­не­раль­ною про­ку­ра­ту­рою Ук­ра­ї­ни, як «без­під­став­но реп­ре­со­ва­ний у 1948 ро­ці». 1 груд­ня 2004 ро­ку Ки­ри­ло Ось­мак повернувся в Україну – його прах було перепоховано на Байковому кладовищі у Києві.

Проте, винні у репресіях проти Кирила Осьмака досі не покарані. Не відбувся і суд над убивцями Президента України.

Російська Федерація, яка стала спадкоємницею держави СРСР, змушена взяти на себе відповідальність за радянські злочини, зокрема, придушення визвольного руху в Україні, знищення провідників української нації, тощо.

Просимо вас порушити кримінальну справу по факту вбивства Кирила Івановича Осьмака, народженого 9 травня 1890 року у м.Шишаки Полтавської обл. Назвати винних у цьому злочині, притягнути їх до відповідальності і вибачитись перед Україною за вбивство українського Президента.

Президент БФ “Україна-Русь”

Ростислав Новоженець

Операція-русифікація

Українську мову активно виводять із вжитку

В Інтернеті основні українські новини пишуться російською мовою. Телебачення ж вперто доводить глядачам, що старі радянські фільми (російською) кращі за «нові» американські (українською).

Доки всі чубляться навколо штучно створеної проблеми дубляжу іноземних кінофільмів українською мовою та русифікованого «контенту» музичних радіостанцій, українська мова швидко зникає чи не з усіх інших сфер життя суспільства. Вже не нова фотографія, розповсюджена свого часу в Інтернеті, де чоловік тримає в руках плакат з написом «Упразднить украинский язьік за ненадобностью» досі сприймається як вияв радикальної антидержавної позиції. Та якщо так піде й далі, подібний плакат можна буде оцінювати як сумну констатацію факту.

Чи не єдина сфера, де рідну мову неможливо ані заборонити, ані обмежити на законодавчому рівну – побут кожної конкретної людини. Але далеко не кожен настільки свідомий, щоб вперто розмовляти українською вдома, коли увесь навколишній мовний простір зрусифіковано. Пересічна людина схильна до впливів, а впливи, що виходять просто від діючої влади України – антиукраїнські. І їм підспівують усі «придворні».

Власне, тут ми можемо побачити кардинальну різницю умов, у яких поки що перебуває українець у Львові чи Тернополі від тих, до яких він потрапляє у Луганську чи Донецьку.

Якщо з телеекранів звучить виключно російська, на роботі тебе українською слухати не хочуть і так далі, більшість мимоволі сама русифікується. І навпаки, всебічне оточення навіть максимально зрусифікованих регіонів України державною мовою, вочевидь, без будь-якого насильства, яке собі намріяли українофоби, доволі швидко могло б сприяти до повернення більшості до користування батьківською мовою.

Читати запис повністю. »

Азарова ось-ось знімуть з посади?

Прем’єр-міністр України Микола Азаров ризикує посадою. Причин, через які його можуть звільнити, звісно ж, більше, ніж достатньо. Азаров надто довго, за українськими мірками, керує урядом, успіхів – ніяких, соціально-економічна ситуація в країні – гірше не буває. Але не це, на нашу думку, може стати справжньою причиною, щоб показати Миколі Яновичу на двері.

Чи помітили ви, після яких спроб «реформувати» галузь в останні роки у нас звільняли чи не всіх міністрів охорони здоров’я? Так, кожен міністр перед тим як злетіти з теплого крісла, виголошував непереборне бажання продавати ліки населенню виключно за рецептами лікарів. Вочевидь, це викликало обурення не тільки у населення, котре аж ніяк не налаштоване, як у старі радянські часи, цілими днями очікувати своєї черги до лікаря у поліклініці, щоб отримати папірець-рецепт. Адже абсолютна більшість хворих і без цього знає, які ліки потрібно вживати при тій чи іншій хворобі. Українці взагалі вимушені ставати професійними хворими, бо на медицину сподіватися важко.

Вочевидь, абсолютно незрозумілі прагнення урядовців прикрутити гайки в аптечно-фармацевтичному бізнесі, не подобається його власникам, котрі, як показує практика, виявляються сильнішими за будь-яких популістів-«реформаторів».

«Економічна правда» цитує Азарова: «85% ліків люди купують без призначення лікаря. Орієнтуючись на поради знайомих або рекламу. Тобто, країна охоплена самолікуванням. Але ж давно встановлено, що сприйняття лікарського засобу організмом доволі індивідуальне».

Читати запис повністю. »

До Замоскворецького суду Москви поданий позов протии патріарха Московського і всієї Русі Кирила про незаконне збагачення.

Позивачем виступає сусід предстоятеля РПЦ у «Домі на набережній», екс-міністр охорони здоров’я, нині священик Юрій Шевченко.

Відповідачами вказані патріарх, який є власником квартири в цьому будинку, і Лідія Леонова, яку раніше він називав своєю троюрідною сестрою.

Мета позову — повернути постраждалу меблі в квартирі патріарха, -заявив «Фонтанке.ру» син позивача Юрій Шевченко, який діє в інтересах батька.

Він нагадав, що раніше за позовом Леонової їй були виплачені майже 20 млн руб. компенсації за шкоду, яка її квартирі і обстановці завдав ремонт в квартирі екс-міністра.

Шевченко-молодший вважає, що тепер його батько має повне право розпоряджатися меблями з квартири патріарха, які нібито довелося викинути і замінити на нові. Леонова надала до суду документи, що заміна меблів обійшлася їй у 2,6 млн руб. Шевченко вимагає віддати йому «ці стільці», щоб їх можна було, наприклад, продати на аукціоні.

Ремонт у квартирі Шевченка проводився в 2010 р., там, за даними ЗМІ, зносили несучі перегородки, вентиляційні канали і міняли підлогове покриття. У квартирі Леонової поверхом нижче виявилася пошкодженою стеля і все засипало пилом.

Експертиза інституту загальної та неорганічної хімії Н. С.Курнакова РАН прийшла до висновку, що в пилу містяться небезпечні для здоров’я речовини, а також наночастинки, які при тривалому контакті з людиною можуть викликати захворювання, у тому числі онкологічні.

Позовна сума у 19707000 руб. містила витрати на проведення експертиз, юридичну допомогу і держмито, а також витрати на ремонт.

Ремонт позивачці обійшовся в суму понад 7 млн руб., Чищеня майна разом з перевезенням, а також заміна зіпсованих меблів і килимів — у 2,6 млн руб. Оренда іншої квартири на час ремонту — близько 2 млн руб., Очищення цінних книг з бібліотеки — понад 6,3 млн руб.

Суд визнав право Леонової на компенсацію. Задля забезпечення виконання рішення суду Леонова домоглася арешту рахунків Шевченка, його квартири і заборони його виїзду за кордон. 13 квітня Замоскворецький суд був повідомлений, що компенсацію Шевченко виплатив. Син колишнього міністра пояснив, що йому для цього довелося продати свою квартиру в Петербурзі та взяти 4 млн руб. в борг. Ці дії він назвав вимушеними, оскільки його батько погано себе почуває і сім’ї можуть знадобитися гроші для його лікування.

Замоскворецький суд прийме рішення про можливість розгляду позову проти патріарха у найближчі дні, зазначив Шевченко-молодший. Також на цьому тижні має вирішитися питання про розгляд скарги на перше судове рішення Верховним судом.

Надмірна зрусифікованість Східної України ні для кого не є секретом. Така ситуація — наслідок не лише історичних умов та бездіяльності місцевої влади, але й небажання ЗМІ висвітлювати інформацію українською мовою та ознайомлювати громадськість із «незвичним» для Сходу поглядом на історію.

Подібний стан речей характерний і для Дніпропетровська. Саме тому, активна патріотично налаштована молодь міста ініціювала створення сайту «Молода Січ», який популяризуватиме українську культуру.

Січеслав – так називають Дніпропетровськ унаціонально-патріотичному осередку багатому на творчих обдарованих молодих людей, що роблять перші спроби в літературі та живописі.

Цей інформаційний ресурс сприятиме їх реалізації, а також створенню простору для дискусії про громадські, культурні, політичні події в Дніпропетровську та Україні, за для залучення молоді до обговорення актуальних суспільних проблем.

Сайт «Молода Січ» є позапартійним та некомерційним інформаційним ресурсом. Він виконує передусім культурно-просвітницьку роль.

Тут можна знайти цікаві аналітичні статті про українську культуру та історію, політичне життя міста та держави, ознайомитися із літературним доробком талановитої молоді, дивитися цикл передач «Очима культури» канадського професора – представника української діаспори Марка Роберта Стеха.

Успішного перегляду та цікавого читання!

Головний редактор сайту «Молода Січ» Ірина Сатарова

Державно-горілчана таємниця

За одну пляшку для розливу горілки завод Державного управління справами сплатив 50 грн. Доступ до інформації ЛВЗ та ДУС блокують. Мова йде про змову та типове виведення грошей, або ж президентський завод виробляє «ліву» горілку в величезних обсягах.

Якщо Віктору Януковичу раптом заманеться випити горілочки або пригостити поважного гостя українською оковитою, найімовірніше це буде пляшка «Президентського стандарту».

Саме цією горілкою чи не найбільше пишається Житомирський лікеро-горілчаний завод, який має повне право використовувати у своїй назві слово «президент», бо підпорядкований Державному управлінню справами.

Віктору Януковичу, який любить все дороге, також, мабуть, буде приємно дізнатися, що на його заводі горілку розливають у чи не найдорожчі пляшки у світі. А також, як на справжньому режимному об’єкті, з усіх сил приховують реальний стан справ на виробництві.

Житомирському лікеро-горілчаному заводу понад сто років. Коли 2000-го року Україну відвідав тодішній президент США Білл Клінтон, американське посольство замовило спеціальну горілку «Президентська» саме на житомирському заводі.

Читати запис повністю. »

Про Білий тиждень, Великдень, Пасху і про нас

«Воскресіння день, просвітімось, люди,

Пасха, Господня Пасха, від смерти до життя,

І від землі до неба Христос Бог нас привів,

Пісню перемоги співаючи.»

(Перша пісня, Ірмос)

Величне свято Великодня чи Пасхи (Паски) святкують всі християнські церкви: православні, греко-католики, римо-католики, протестанти, правда, в різні дні.

Цього року різниця в часі святкування складає один тиждень. Тобто, православні та греко-католики святкують на один тиждень пізніше ніж решта християнських конфесій. Це зв’язано з дотриманням різних церковних календарів. Наші церковні ієрархи ніяк не наважаться, чи не бажають перейти на новий Григоріанський календар, як це, наприклад, зробили Сербська, Грецька та Румунська Православні церкви. 8-го квітня ми святкуємо Вербну або Пальмову неділю (саме пальмовими гілками вітали в’їзд Господній до Єрусалиму. У нас на Україні використовують вербові гілки, тому що саме верба перша зацвітає в цей весняний час, так звані у нас «вербові баськи»). Після Вербної неділі наступає Білий або Страсний тиждень. Білий тиждень – це тиждень суворого посту, покаяння, сповідання і сподівання.

Великий понеділок, Великий вівторок – суворий піст, спілкування через молитви з Богом.

Велика Середа – це день, коли Юда подався до первосвящеників і домовився зрадити Ісуса. Ціна зради – 30 срібняків. Це день, коли всі зрадники чують себе важливими і потрібними. Хвилева радість від оплати за свій «труд» і трагедія усвідомлення справжньої ціни зради і запроданства. Чи чують себе комфортно наші домашні «Юди»? Чи чує себе «відмороженим» Мороз, а одиницею міри зради – Кінах, чи чує себе «кідаловим» знов нагороджений Ківалов? Чи чує фальш, тягнучи свою партію, новоспечений соліст Головатий? Чи продумав Божу справу «кризовий» менеджер тоді, а тепер Міністр з надзвичайних ситуацій Балога, поповнюючи та розхитуючи переповнену надзвичайними ситуаціями Україну? І чи піде це на користь Україні? Чи смакуватиме цьогорічна паска «незалежному» суду України, чи ще більш «незалежній» Генеральній Прокуратурі? Чи принесуть кусочок паски на могилу закатованої і обпаленої Оксани Макар представники нашої «доблесної» міліції, що всяко затирали слідство проти насильників та вбивць, або чи це зроблять батьки цих покидьків? Чи зайдуть з привітанням-надією «Христос Воскрес» в тюремні камери до по-різному трактованої Юлії Тимошенко і невинного Юрія Луценка їхні тюремники? Чи не відсохне рука «диригенту несправедливості» Чечетову? Чи не стане поперек горла паска нашим можновладцям на «їхніх» неїхніх шикарних дачах, що виривають останній шматок пісного хліба у край зубожілого народу? І таких сотні «Чи», що волають до Бога в пошуках правди і захисту. Чи дождемося ми від наших «зверхників» їхньої сповіді і покаяння? Це їх хрест, це їх ноша, яка, ми надіємося, рано чи пізно їх з цього верху скине і розчавить. Прости нас, Господи, за ці безконечні «Чи», але вони висять в повітрі, в небі, над нашою багатостраждальною Україною важкою хмарою і хтось їх мусить озвучити, щоб хоч в такий спосіб очистити небо перед таким світлим святом Воскресіння Господнього.

Читати запис повністю. »