"Лютуй, мерзенний старче...

Ножем тупим тебе заріжуть, мов собаку..."

                         Т. Шевченко

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ інтернет-видання
Статті / КУЛЬТУРА / Співець унікальної краси українських Карпат
ДРУЗІ

Народний Оглядач

 

Європейский Конґрес Українців

Пиши українською

Українські пісні

Спілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-

 Надвірнянська СВОБОДА

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова

Каталог
сайтів України

Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера

Українські традиції

Чорна Рада - національний форум політичних дискусій.

Каталог MyList.com.ua

Пам’ятай про Крути

УЛЬТРАС

Блог про Львів, життя та інші приколи

Тамада /  tamada.lviv.ua/

Українці Угорщини

Фільмотека українця, ukrainian film collection

Воля народу - громадсько-політичний
портал

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

 каталог сайтів

Всенародний фронт порятунку України

Осередок МФБГ в Івано-Франківській області

В'язання - Українське в'язання з любов'ю

Краса світу навколо нас

http://lvivmama.com.ua

Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки

Бандерштат

 ЖиВи нА поВну!!!

 Автомобильные новости, автоновости, новости производителей

http://ukrcoins.com/

 

Відпочинок в Карпатах

 

Великдень

Степан Руданський. Енциклопедія життя і творчості.

Газета для справжніх українців та українок

Українські скарби

Фолк Мода


НАША КНОПКА
Наша кнопка
КУЛЬТУРА

Співець унікальної краси українських Карпат

[ 2013-05-14 02:50:12 ]

До яскравих, геніальних представників життєствердного мистецтва належать Гайдн, Моцарт, Бетговен, у філософії – Ніцше, а от Шопенгауер-життєзневажник…

 

Прямий стосунок має ця думка до творчості заслуженого художника України Василя Поповича,бо його живопис всуціль несе в собі життєдайне начало.

 

Уродженець села Великі Ком’ яти Виноградівського району, в родовому селі закінчив школу, потім працював на ткацькій фабриці,згодом поступив в Ужгородське художнє училище. Скільки першокласних Майстрів пензля вийшли зі стін цього мистецького закладу - годі й порахувати.Нестримний потяг до малювання Василь мав змалку, а, загалом,малював завжди,скільки й себе пам’ятає.

 

Основа творчості митця - пейзажі, натюрморти, портрети, зрідка, під настрій, пише графічні роботи, у яких змальовує чарівні куточки старого Ужгорода. Всі пейзажі пише з натури, бо як вважає Василь Андрійович: «Найкращий вчитель-природа, вона підкаже». Художник залюблений у всі пори року, бо кожна - своєрідно приваблива.

 

Вже не перший рік митець входить до Творчого об єднання професійних художників Закарпаття. Протягом 33-х років постійно виїжджає на пленери, до 10 разів щороку. Ледь не усі гірські стежини Закарпаття обходив, побував незліченну кількість разів і на Тячівщині,Міжгірщині, Рахівщині,Воловеччині,тому що у природі-правда життя.

 

Однією з головних перешкод на шляху людства є  нудьга, невігластво, звичка пливти за течією. Як тільки з’являється віра і мета, людина стає цілісною, щасливою. Василь Попович належить до тієї плеяди живописців, які ,,духовними очима”, ,,очима серця” пізнають і відрізняють, а може ,,відрізають” добро від зла, світло від темряви, красу від гидоти.Він, власне, і є співцем унікальної краси українських Карпат.

 

Видатний мислитель, історіософ Дмитро Донцов писав: ,,Правдиві мистці творять з ідеї, яку носять в собі, яка не стоїть їм перед очима як якесь поняття, правдиві мистці працюють підсвідомо, інтуїтивно, лише почуттям. Навпаки, наслідувачі, імітатори,епігони в мистецтві виходять від поняття”.

 

Василь Попович своїми вчителями у малярстві  називає і Й.Бокшая, і А.Ерделі, і А.Кашшая, який йому близький по духу і манері письма, але жодного з видатних ніколи не копіював.Тому художника однозначно можна зарахувати до когорти правдивих українських митців.

 

Мені пощастило побачити чимало робіт автора,важко відвести зачарований погляд від полотен Василя Поповича,та й не хочеться… Хочеться ще і ще раз зустрітися з красою, яка відтворена на картинах закарпатського живописця і сьогодні, і завтра…

 

Пан Василь - це той художник, якому притаманне обожнювання першозданної природи,він відтворює рослинну естетику лісу,оспівує посередництвом пензля гори, ліси, гаї, гірські ріки і потоки, плаї,полонини, роблячи наголос при цьому на бережному,одухотвореному ставленні до природи.

 

Дуже гарно, слушно на цю тематику писав славний український вчений Павло Чубинський: “Здатність до творчого бачення серед чудової природи України, що розвинула у її жителів уяву,чим і пояснюється схильність їхня до символіки, до образів,до порівнянь,тому в піснях українців і в інших пам ятках народної творчості природа одухотворена, виявляється у вигляді символів в найрізноманітніших проявах життя людського”.

 

Свідомо не подаю назви картин художника, бо кожна з них неповторно-прекрасна, зупинимось і поміркуємо лише біля одного полотна, але якого! В глибокій задумі на нас дивиться прямим поглядом один з засновників знаменитої закарпатської школи малярства - Йосип Бокшай. В руці митця димиться піпа (люлька), він мовчить,але очима промовляє: ,,Збережіть єдину у світі чарівну природу Срібної Землі, бо прийдуть нові покоління митців, або й просто людей, і вони, як і ми, теж захочуть милуватися,бути завороженими унікальними краєвидами Карпат”.

 

Глибоко-духовне усвідомлення найгуманістичнішої Ісусової тези ,,не поруш” психо-етнічно  у українців закладено саме через побожне ставлення до усього магічного природного довкілля і благоговіння перед рослинною естетикою.

 

Колись, давненько, але ж недарма, класик світової літератури Марк Твен писав, що Бог створив Італію за задумом Мікеланджело.Відтак, наважуся на думку, що Карпатський край Господь створив за задумом безмежно даровитих закарпатських митців.

 

 І насамкінець, Василь Попович готуючись до нової персональної виставки, говорить так: ,,Працювати треба багато, плідно, з повною самовіддачею, з вогником в душі,результат відразу не прийде,але іншого шляху у митця нема…”

 

Андрій Будкевич

 

Попередні статті:

 

Поляки розхвилювалися за долю Януковича

 

Монета, Лада, Христя та інші. Українки - Лицарі орденів УПА

 

Олівер Баллоґ: «Росія ще може себе врятувати, але приречена втратити російськість»

 

коментарі (0)
версія для друку