Зараз тематичними календарями нікого не здивуєш. Тож презентація «Українського історичного календаря», виданого Благодійним фондом «Україна-Русь», що відбулася в королівській залі Львівського історичного музею, на перший погляд, могла стати цілком пересічною подією. Проте, вже після кількох виступів учасників цього заходу стає зрозуміло, що суто українського календаря сьогодні бракує навіть для владних структур. Виявляється, і на такому рівні нерідко виникає плутанина з датами, яка іноді призводить до небажаних казусів.

Виступаючі розповіли, у зв’язку з цим, кілька повчальних історій. Зокрема, президент фонду Ростислав Новоженець пригадав, як два роки тому під час сесії Львівської обласної ради нагадав депутатам, що того дня мали би відзначати 145-ту річницю від народження президента ЗУНР Євгена Петрушевича, і ця інформація, на подив Р.Новоженця, стала справжнім відкриттям для народних обранців. Про таку важливу для львів’ян дату вони просто забули. Хоча, після нагадування, терміново відрядили самого Новоженця із делегацією відвідати могилу Петрушевича, щоб вшанувати його пам’ять.

І що ж, розповідає пан Ростислав, вони побачили, коли прийшли на цвинтар. Капличка, у якій похований президент Петрушевич, зачинена на замок. Звісно, якби хтось із простих громадян хотів вшанувати його пам’ять, то був би неприємно здивований. Працівники кладовища, дізнавшись, що приїхали депутати, таки знайшли ключ, відчинили капличку, а потім, як розповідає Р.Новоженець, ногами викопували з середини зів’ялі залишки вінків та квітів, що залишалися там іще з попереднього року. Неподобство? Звичайно! Проте, чому такі випадки трапляються? Чи не тому, передусім, що жодна посадова особа навіть із числа тих, хто за родом своєї діяльності має планувати культурно-масові заходи, не повинен щодня перед очима календаря, який нагадував би про важливі для української громади дати?

Звісно, якісь там календарі може придбати кожен. Якщо не брати до уваги популярні серед населення церковні календарі, то інші переважно є звичайним непотребом. Якісь трав’яні, астрологічні, тощо календарі можна купити чи не на кожному кроці. Так само засоби масової інформації нам пропонують популярну рубрику «цей день в історії», інформація для якої черпається переважно з російських джерел. Для прикладу, один із виступаючих запропонував Р.Новоженцю подарувати «Український історичний календар» державному українському радіо. Бо, за його словами, вже набридло слухати, що, мовляв, у той день сталася жовтнева революція, а в інший – народилася Наталія Вітренко. Теж мені значуща для України подія! Або ще одна проблема: чи так уже рідко бувало в нашій історії, що місцеві органи влади планували розважальні заходи саме у ті дні, коли, за календарем української історії, варто було б оголошувати жалобу?

Календар, презентований Благодійним фондом «Україна-Русь», містить 600 дат, які пов’язані з визначними особистостями чи подіями в українській історії. Читаючи його, легко дізнатися про події, що відбувалися кожного дня року. І головна його перевага – календар багаторічний. Тобто, дні місяців не прив’язані до днів тижня, а найважливіші дати не зазначені як чергова річниця (наприклад, 120-річчя від дня народження…). Відтак, календар годиться для використання як у 2011-му році, так і у всіх наступних. І призначений він, власне, для політичних і державних діячів з метою планування різноманітних заходів з популяризації української історії, а також – підняття національної свідомості.

Як висловився президент Фонду Ростислав Новоженець, календар є конспектом української історії за останнє тисячоліття. Він є, немов би пуповиною, що зв’язує нас із попередніми поколіннями. Не дарма календар з латинської – це «боргова книга». Отож, український історичний календар – це борги наших сучасників перед своїми пращурами за несвоєчасну шану чи згадку тих чи інших історичних подій. Адже відомо, що без минулого немає майбутнього. Або, хто вистрелить у минуле з рушниці, той отримає у відповідь постріл з гармати.

На презентації також виступили директор історичного музею Богдан Чайковський, депутат Львівської обласної ради Олесь Старовойт, начальник управління Львівської облдержадміністрації Роман Кураш та інші. Всі вони високо оцінили «Український історичний календар» і висловили сподівання, що ним скористаються якомога більше українців. Зокрема, і на великій Україні.

44% із дат, зазначених в календарі, складають дні народження і смерті політичних, військових і державних діячів, світочів культури, мистецтва та науки.

Найбільше історичних дат (62) зафіксовано у вересні та листопаді, найменше (36) – у квітні. В один день найбільше (6) подій відбулось 6 січня і 25 листопада. По 5 подій в день маємо 6 разів в році.

Календар прикрашають 38 фото та репродукцій, починаючи від С.Бандери і закінчуючи В.Чорноволом. Серед нині живих в Календарі згадуються Л.Кравчук, Л.Лук’яненко, Л.Костенко.

Остання дата в Календарі – 29 грудня, день смерті наказного гетьмана Війська Запорозького Павла Полуботка. Цій даті і була присвячена презентація Календаря. За антиросійську політику Полуботок був замордований у Петропавловській фортеці з наказу Петра I, похований на цвинтарі Санкт-Петербурга. Вшануймо героя-мученика! Пам’ятаймо і про скарби Полуботка, які за заповітом повернуть справжній самостійній Україні.

За Календарем, зокрема, 2011 року припадають ювілейні дати – 350 років заснування Львівського університету, 200 років з дня народження членів “Руської Трійці” М.Шашкевича та І.Вагилевича, 150 років смерті та перепоховання Т.Шевченка і ліквідації кріпацтва у підросійській Україні, 125 років з дня народження художника-графіка Г.Нарбута і організатора “Пласту” О.Тисовського, 75 років з дня смерті письменника В.Стефаника і загибелі поета Є.Плужника, 50 років катастрофи з проривом дамби в Києві, 25 років з дня смерті голови ОУН(р) Я.Стецька і Чорнобильської трагедії.

Календар підготовано на основі “Календаря українця” з газети “За вільну Україну”, “Українського календаря” УСКТ з Польщі, “Українського історичного календаря” Товариства «Зорепад» під редакцією О.Старовойта, “Літопису УПА — 2011” і суттєво доповнено. Зокрема, даними про Грюнвальдську битву, козаччину (страта гетьманів у Варшаві, перемога над москалями під Оршею, поляками під Варшавою), визвольну боротьбу 1917-1921рр. (створення Холодноярської, Медвинської, Гуцульської, Далекосхідної, 3-х Лемківських республік, возз’єднання УНР з Кубанню, смерть П.Скоропадського, В.Винниченка, Н.Махна), окупацію України московськими більшовиками, Голодомор (самогубство М.Хвильового, М.Скрипника ), діяльність УПА (Олевська республіка, вбивство М.Ватутіна, К.Свєрчевського, бій під Гурбами), окупацію України радянськими військами тощо.

Календар мав би стати щоденним підручним посібником для українських політиків, державних діячів, усіх хто цікавиться історією. Так як у християнина є церковний календар, так у патріота – український історичний календар.

Формат видання — А2. Наклад 1 тис. примірників. Це вже 20-й за порядком зреалізований проект Благодійного фонду “Україна-Русь”. Підготовку до друку здійснено НВФ “Карти і атласи”.

Василь Іванців