Завтра Іванові Дем’янюку виповнюється 90 років. Не зважаючи на свій поважний вік, він мусить перебувати у неволі за звинуваченням у страшних злочинах, довести причетність до яких не вдається протягом півстоліття. Переслідування Дем’янюка тривають іще з 60-х років.
«Дух волі» не раз приділяв увагу цій особистості. Але ось що пише про сутність так званого суду над Дем’янюком «Україна молода»: «У 70–х роках минулого століття перед спецслужбами «імперії зла» було поставлено специфічне завдання: на міжнародному рівні дискредитувати національно–визвольні рухи народів, поневолених Совєтським Союзом. Підтвердженням цього є пошуки так званих воєнних злочинців здебільшого серед українців, естонців, литовців, латвійців. Ізраїль мав свої інтереси: гучним процесом нагадати світові про Голокост, побіжно виховуючи молоде покоління в патріотичному дусі, підтвердити доцільність жорстокої зовнішньої політики тощо.
До політичної оборудки підключилися не тільки зловісний КДБ, посольства СРСР у різних країнах, Центр Шимона Візенталя, міжнародні прокомуністичні організації (спонсоровані ЦК КПРС, зокрема Товариство об’єднаних українців Канади), а й новостворені на північноамериканському континенті урядові структури, завданням яких був пошук нацистських злочинців — OSI (1979 р., Бюро спеціальних розслідувань, США) та комісія Дешена (Канада). Центр Візенталя разом із провідниками прокомуністичних організацій постачали посольства СРСР довжелезними списками переважно українців, підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів. Для прикладу, на Канаду в той час набралося аж 1179 українських «злочинців», в основному вояків дивізії «Галичина».
Цікавим є той факт, що в тодішній галасливій пресі не промайнуло жодної згадки про армію генерала Власова, яка не тільки колабораціонувала з нацистами, а й брала участь у придушенні Варшавського повстання».
Лише тільки однієї цієї цитати достатньо для того, аби засумніватися у бодай якійсь винуватості Івана Дем’янюка. Тож, з нагоди ювілею «Дух волі» бажає відомому українському політв’язневі мужності, стійкості і витримки! Довгих Вам років життя та міцного здоров’я, пане Іване!

У команді колишнього президента Ющенка збентежені: з офіційного сайту Президента України зникли банери на тему Голодомору. Вочевидь, неприємну для Москви та самого Януковича тему постараються надалі здебільшого замовчувати. Принаймні, поки що на офіційному рівні.

Заступник керівника адміністрації президента Ганна Герман пояснила таку метаморфозу просто. Мовляв, нинішня влада буде годувати людей сьогодні, а не згадувати про голод у 33-му. Ніби пам’ять про трагедію якось має бути пов’язана із сучасною соціально-економічною ситуацією. А може, четвертий президент бажає протиставити ці дві теми: забудьте про Голодомор або голодуйте зараз, чи що?

Справді, одним із перших указів Віктора Януковича був «Про невідкладні заходи з подолання бідності». За підписом Віктора Федоровича аж на двох сторінках розписано, що варто було би зробили, аби українці жили краще. Ось тільки ретельний аналіз тексту свідчить про те, що цей документ аж ніяк не прямої дії. Він лише встановлює принциповий порядок дій різних гілок влади, між якими, зрозуміло, немає жодної згоди. Тож, з одного боку, Янукович уже має змогу формально відзвітувати перед виборцями про виконання обіцянки подолати бідність, а з іншого, якщо з указу не буде жодної користі, зможе пояснили, що клята опозиція просто не хотіла його слухати.

Російська влада, що постійно звинувачує цілий світ у «спробах переписати історію», сама трактує події минулого століття як їй заманеться. Причому, йдеться не тільки про ті небезпечні для РФ моменти, за які у майбутньому, напевно, доведеться відповідати, а взагалі про інтерпретацію усього ходу історії та формування відповідного світогляду.

Представник Литви у Європарламенті, колишній президент цієї прибалтійської країни Вітаутас Лансбергис сьогодні заявив, що історичні знання дуже важливі для таких країн, як Литва, оскільки вони постійно вимушені спростовувати брехню про те, що буцімто після розпаду СРСР з’явилися нові держави. Лансбергис говорить, що Росія робить усе можливе, аби європейську історію писали за її сценарієм. Наприклад, щоб європейці забули, що та ж Литва утворилася тисячу років тому та була сильним гравцем на світовій арені іще тоді, коли на місці Кремля жаби квакали.

Польська газета «Жеч Посполіта» також розповідає про нечуваний реваншизм Москви, яка тепер на офіційному рівні вирішила повернутися до трактування історії за принципами сумнозвісного сталінського «Краткого курса…» та пробує поновити культ особи «батька усіх народів». Готуючись відзначити 65-річницю перемоги у Великій Вітчизняній війні (саме у тій війні, у якій окрім СРСР ніхто не воював, оскільки решта союзників та противників Москви воювали на фронтах Другої світової), Московський комітет з реклами презентував програму оформлення міста, у якій чи не найголовнішим героєм виставляють Сталіна. Таку ідею активно підтримує мер російської столиці Лужков та лідер тамтешніх комуністів Зюганов. Останній лише визнав, що і цілий народ також доклав зусиль до перемоги. Ніби не було масових репресій, голодоморів, депортацій тощо, які і без будь-якої війни знищили десятки мільйонів людей.

— Росіяни загубилися у своїй історії, панує історична шизофренія, — говорить російський публіцист Дмитро Млєчин. – А якщо суспільство не готове спростовувати брехню, то думає так, як йому наказують згори.

Вочевидь, подібної покірності московські владоможці хотіли б домогтися від цілого світу.

Справа Дем’янюка набуває нових обертів і схоже вилізе боком організаторам. Звинувачення продовжує торочити заяложені аргументи, що вже давно не тримаються купи і на яких прогорів свого часу ізраїльський суд. Німці підхопили стару фальшивку — аусвайс (посвідчення) охоронця концтабору Івана Дем’янюка, виготовлену в лабораторіях КГБ-ФСБ. Єдиним свідком і далі фігурує 93-літній єврей з Канади, що вже не в стані розпізнати фото свого рідного батька, зате «дуже добре» пам’ятає гаутмана Дем’янюка. Але тим, що реанімували справу Дем’янюка, це не важливо. Головне, що на суді у Мюнхені виступлять 40 євреїв — родичів загиблих у концтаборі Собібор, і весь світ жахатиметься від злочинів… українців!? Недарма міжнародні ЗМІ, що здебільшого контролюються сіоністами, постійно підкреслюють, що Дем’янюк українець, хоча вказування національності не характерно для західних мас-медіа.

Show must go on — вважають ті, що «замовили» Дем’янюка. Адже на його судовому процесі в Ізраїлі побувало бл. 800 тис.(!) осіб з 1986 по 1993рр. А тепер перебіг засідання в Мюнхені висвітлюватимуть сотні журналістів. Зокрема, перший день суду 30 листопада фільмувало понад 400 (!) телекомпаній світу.

Але в плани закулісних ляльководів справи Дем’янюка не входило отримати відсіч саме з українського боку, що з кожним днем наростає. Першою на захист Дем’янюка в Україні стала крайова організація Української республіканської партії у Львові, що у травні і вересні ц.р. провела пікетування почесного консульства ФРН. Ініціативу УРП підтримала Львівська обласна рада, що визнала своїм рішенням від 22 вересня справу Дем’янюка міжнародною змовою проти українців і України та звернулась до Президента, МЗС України, Світового Конгресу українців за підтримкою. Відкриття судового засідання ознамелувалось серією протестів в Києві. Члени КУНу, Української партії, УРП вимагали під німецьким посольством звільнення Дем’янюка. А представники автономних правих під вечір того ж дня закидали посольство димовими шашками і заблокували вихід з приміщення ланцюгом.

А 2 грудня на сесії Львівської обласної ради заст.голови УРП Р. Новоженець заявив, що справа Дем’янюка відновлена з метою політичного гешефту. Ізраїль вимагає у Німеччини нових фінансових компенсацій тепер для тих, що пережили Голокост, за моральні страждання , в обмін на публічне відмивання Німеччини від військових злочинів, переводячи відповідальність на українців. Водночас, Росія дає Німеччині дешевий природний газ, в обмін на дискредитацію Німеччиною України, допомагаючи псевдо-документами по Дем’янюку з архівів ФСБ. » Все це відбувається у той час, коли вулицями німецьких міст вільно шкандибають нацистські злочинці, адже Німеччина ще у 1968р. для своїх громадян оголосила амністію за злочини II світової війни і тепер полює за іноземцями, зокрема, українцями аби їх звинуватити у власних гріхах»- сказав республіканець.

На знак протесту проти судилища над немічним невинним (навіть Верховний суд Ізраїлю у 1993р. змушений був повністю виправдати Дем’янюка) українцем Новоженець закликав громадськість не користуватися послугами нотаріальної контори, яку за сумісництвом очолює почесний консул ФРН у Львові М. Дякович, і оголосив бойкот німецьким товарам — не купувати в Україні продукцію, вироблену в Німеччині.

Вочевидь, в Мюнхені почули ці заклики, перервали судове засідання 2 грудня і перенесли його на 21 грудня ц.р.

«Дух волі» і надалі відслідковуватиме події навколо справи Дем’янюка і закликає українців, зокрема, 21 грудня до нових акцій протесту. Нехай у німецьких нацистів земля горить під ногами! Свободу Івану Дем’янюку!

13-14 жовтня у Львові відбудеться тренінг на тему: «Толерантність. Ксенофобія. Расизм». За повідомленням керівників проекту, тренінг проводитимуть найкращі українські тренери-практики.

Учасники зможуть ознайомитись із найрізноманітнішими методиками та підходами у проведенні інтерактивних занять на зазначені теми, поглибити свої знання, обмінятись досвідом, налагодити хороші контакти для майбутньої співпраці, отримати безліч корисної літератури.

Участь в проекті можуть взяти молоді активні громадські діячі, педагоги та бажаючі поглибити свої знання щодо даної теми.
Впадає у вічі, що захід про толерантність співпадає з черговою річницею УПА (14 жовтня 1942 — ред.) і проводиться у столиці «бандерівського» краю. Це очевидно для того, аби відівчити громадськість, зокрема, молодь від боротьби за свої права і прищепити у суспільстві бацилу толерантності, що як пошесть розповсюджується Україною і вже влучно поіменована «толерастією».
У той час, коли українці як етнос у власній державі усунуті від влади і власності, вести розмови про толерантність (йдеться зрозуміло стосовно тих, що сів нам на шию) є вищою мірою цинізму. А розмови в Україні про ксенофобію і расизм є логічними лише стосовно окупантів. Однак, нажаль, здорової і справедливої ненависті до загарбників в Україні не відчувається.
Якщо раптом зазначений тренінг має продукувати обурення незадовільним становищем корінної нації у т.зв. незалежній Україні, тоді — всі на тренінг!

Далеко не з картинки, а з відчуття власної гідності і гонору, як це, наприклад, продемонструвала громадянка України Валентина Малєй. Як відомо, грецький консул Д. Міхалопулос у брутальній формі відмовив їй у видачі візи на підставі того, що вона, мовляв, підозріло часто їздить до Греції. Як повідомила В.Малєй, консул «стукнув моїм паспортом по столу, а відтак рукою… І раптом — я не повірила власним очам: консул витягнув шию, вирячив очі і почав до мене кривлятися, розтягнув губи й очі пальцями… Тоді він різко підскочив до скляної перегородки, до тієї, що розділяла нас, і кілька разів стукнув по ній рукою напроти моїх очей, спочатку кулаком, ніби бив мене в обличчя, а відтак долонею — немов намагався дати ляпаса.. Я була шокована і не могла вимовити ані слова… Почувши лайку й стукіт, до нас з іншої кімнати визирнув якийсь консульський клерк — схоже, це був охоронець, — він занепокоєно глянув на консула. Я забрала паспорт і залишила приміщення».

Українка, на відміну від багатьох інших наших співвітчизників, не змирилася з подібним приниженням і звернулася за роз’ясненнями до посла Греції в Україні, а також повідомила про цей брутальний факт пресу. Заступник міністра закордонних справ України Костянтин Елісеєв нещодавно повідомив, що конфлікт між грецьким посольством і громадянкою України вичерпано. «Посол прийняв нашу громадянку, і, як мене поінформували, доволі конструктивно конфліктну ситуацію було вичерпано», — сказав дипломат. В результаті стало відомо, що консул Греції в Україні Дімітріос Міхалопулос, якого звинувачували в хамській поведінці щодо осіб-претендентів грецької візи, впродовж місяця залишить нашу країну.
На жаль, подібні факти стосовно українців є далеко не поодинокими. Ліберальна демократія, яку практикують на нібито цивілізованому Заході, всіляко заохочує неадекватну поведінку своїх громадян, видаючи занадто велику розкутість людини за її індивідуальну своєрідність та самовираження. Ця система в останній час все більше і більше продукує цинічних хамів, які, однак, «самореалізуються» переважно, на людях другого і третього сорту, до яких вони відносять також і українців, як осіб із значно меншим рівнем матеріального достатку і добробуту. Чомусь так сталося, що ці «кадри» концентруються переважно в посольствах країн що розвиваються, а також на прикордонних переходах зони ЄС. Історія, безумовно, з часом поставить на місце цих новоявлених «арійців», які, як це практикували у свій час фашисти, організували для «обраних» окремі від усіх інших переходи на кордонах, але українцям не варто сидіти склавши руки і чекати на цей час, а діяти так, як це зробила Валентина Малєй.
«ДУХ ВОЛІ», зокрема, пропонує повідомляти про подібні факти негідного ставлення до українців через «КОНТАКТИ» на нашому сайті, а ми будемо ретельно вести реєстр цих хамів і робити усі можливі кроки, щоб рано чи пізно, але ці знущання над українцями їм «вилізли боком».

В російських архівах віднайдено україномовний варіант Конституції Пилипа Орлика «Правовий уклад та Конституція відносно прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 року.

Днями в Музеї Гетьманства у Києві відбудеться урочиста передача архіважливої знахідки. Заслугою результативних пошуків є багаторічна праця київського історика Олександра Алфьорова.

Унікальність фоліанту в тому, що орликівська Конституція таємно зберігалась в Україні від російської влади до самого знищення козаччини. Вона написана українською мовою і була доступнішою козакам ніж її відомий латиномовний варіант. Разом із Конституцією віднайдено лист Карла ХІІ до Запорозької Січі — єдине свідчення двостороннього листування шведського короля та запорожців.
Таким чином, ще раз підтверджено, що першою в світі Конституцією була українська. Бо, раніше уважалось, що світовий пріоритет основного закону держави навічно закріплено за США (Конституція 1787 р.), в Європі — за Польщею (Конституція 1791 р.), а в Азії — за Іраном (Конституція 1906 р.). В Росії ж перша Конституція була ухвалена лише у 1918 році.
Тішмося, що ми українці, і тут випередили світ. Наша Конституція на 77 років старша за американську! Але, в США і досі живуть за текстом старої Конституції з незначними поправками, а в нас вже нову Конституцію 1996 року так підправили у 2004 році, що досі не можуть звести кінці з кінцями. І кожен кандидат в Президенти України норовить подати свій проект оновленої до невпізнання Конституції.

Прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін закликав журналістів читати щоденники… білогвардійського(!) генерала Антона Денікіна, т.я.: «Однією з головних думок його праць та політичної діяльності було недопущення розчленовування Росії, особливо коли мова йде про малоросійську землю — Україну… Злочин, це якщо хтось тільки починає говорити про поділ Росії та України, навіть коли про це говорять учасники білого руху, або іноземці… До таких ідей генерал був абсолютно нетерпимий».

Тому тільки невігласи і зомбі не помічають абсолютної схожості між царською і більшовицькою Росією. Нинішня РФ — пряме продовження імперської політики попередників.

Заяви Путіна наразі лише словесні провокації, випробовування як відреагує Україна. Свого часу виклик по Тузлі таки зконсолідував українське суспільство. А як поведуться «хохли» тепер, коли в Україні повним ходом іде громадянська війна між гілками влади? Чи Україна обмежиться кволою черговою заявою МЗС? Чи Президент (більше нікому!) вживе серйозних кроків на зміцнення обороноздатності країни? Досить балачок про недостатнє фінансування української армії! Питання потрібно вирішувати твердою волею (якщо така взагалі присутня?!). Інакше той, хто не хоче годувати власну армію, годуватиме чужу. Але не лише гроші вирішують боєздатність Збройних сил України. Передусім там відсутній український дух. І дарма Україна свого часу відмовилась від ядерної зброї. Та й кожен народ має свою військову доктрину, що передбачає образ ворога. Які ще недружелюбні кроки з боку РФ потрібні, щоб стати офіційним ворожим уособленням, бодай в ЗСУ?

Президент України Віктор ЮЩЕНКО вніс на розгляд Верховної Ради України проект закону України «Про чисельність Збройних сил України на 2009-2011 роки».

Протягом 2010 року глава держави пропонує провести нарощування бойового потенціалу Збройних сил та довести чисельність ЗСУ до 212 тис. осіб, у тому числі до 162 тис. військовослужбовців, шляхом: нарощування бойового потенціалу військ берегової оборони Військово-Морських Сил; приведення укомплектованості бойових частин Об’єднаних сил швидкого реагування у відповідність із визначеними показниками укомплектованості для функціональних структур; нарощування боєздатності військових частин зенітних ракетних, радіотехнічних військ та збільшення авіаційної компоненти Повітряних Сил Збройних сил України для забезпечення виконання ними визначених завдань у повному обсязі.

«Дух Волі» вважає, що вже настав час не тільки збільшувати чисельність нашої армії. Ситуація в світі нагадує часи перед «мюнхенською змовою», коли Захід як «відчіпне» подарував фашистській Німеччині Судетську область, а потім і цілу Чехословаччину. Після анексії Росією грузинських територій стало зрозуміло, що Україні не слід сподіватися на енергійне втручання західних «демократій» в разі втілення Росією подібного сценарію в Криму. Тому все чіткіше і гостріше перед нами стає проблема негайного відновлення свого власного ядерного потенціалу, який, як переконливо свідчить новітня історія людства, в жодному разі не може бути знаряддям агресії (агресор постраждає не менше ніж жертва), а лише найбільш ефективним елементом стримування потенційного агресора, своєрідною зброєю страху і жахливої помсти у відповідь. Кожна країна, яка опинилася в подібній ситуації, якщо це дозволяє її науково-технічний потенціал, має святе право на подібний захист.

14-15 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім. І.Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція на тему: «Ідейні основи соціально-політичних систем. Політичні ідеології: трансформація уявлень в контексті сучасності». Захід приурочено до 80-ї річниці створення ОУН.

В рамках конференції проведено круглий стіл на тему: «Чи має український націоналізм майбутнє?», в якому взяли участь не тільки викладачі, а також і студенти франкового вузу.
«Дух Волі» висловлює свою повну підтримку тим учасникам дискусії, які ствердно відповіли на це, як нам здається, провокаційне запитання. На нашу думку націоналізм є абсолютно природним явищем, він виник і буде існувати доти, доки буде існувати нація. Це — ніщо інше, як наступна, найвища на сьогоднішній день (але не остання в процесі етнічного розвитку) стадія патріотизму…

(Повний текст читайте в розділі — «СТАТТІ»)