Апеляційний суд Києва 8 грудня не задовольнив апеляцію на рішення Печерського райсуду щодо заперечення Віктором Януковичем Голодомору як геноциду українського народу. Судові дебати обмежилися 2 хвилинами. Таким чином суд відмовив Володимиру Волосюку у задоволенні відповідної апеляційної скарги.

«Під час засідання суд практично не давав можливості Володимиру Волосюку давати пояснення по справі, заявляти клопотання та аргументувати свою позицію, а судові дебати взагалі обмежив 2 хвилинами», — повідомляє «Свобода».

Лише після зауваження представника позивача, заступника голови ВО «Свобода» Андрія Мохника про те, що суд позбавив позивача та його представників права подавати клопотання, та після неодноразових наполягань Мохника, суд надав можливість Волосюку та його представникам зачитати свої клопотання, які «практично не задовольнив».

Як повідомляється, під час засідання судді з колегії, особливо головуюча суддя Зарічняк, постійно підганяли позивача та його представників, перебивали, суттєво обмежували виступи в часі. «Спочатку Печерський районний суд міста Києва, грубо порушуючи статтю 169 ЦПК України, розглянув справу за відсутності позивача Володимира Волосюка. У свою чергу Апеляційний суд міста Києва не давав Волосюкові говорити, брутально перебиваючи його», — наголосила «Свобода».

Рішення про виправдання Януковича, колегія суддів ухвалювала в нарадчій кімнаті впродовж двох хвилин. У «Свободі» зазначили, що те, що ухвалення рішення тривало менше 2-х хвилин означає, що судді «навіть не приховували, що рішення ухвалене і написане не в нарадчій кімнаті, а на вулиці Банковій».

Нагадаємо, член Народного руху Володимир Волосюк подав до суду на президента Віктора Януковича через резонансну заяву глави держави про заперечення Голодомору як геноциду українського народу. Позивач попросив суд зобов’язати президента вибачитись публічно перед ним та українським народом.

У своїй позовній заяві Волосюк наголошував, що глава держави, заявивши 27 квітня у Страсбурзі про заперечення Голодомору як геноциду українського народу, зганьбив честь і гідність позивача і вчинив акт наруги над знищеними мільйонами людей.

В одній зі шкіл Луганська є проблеми з набором дітей в російськомовний клас. Про це на брифінгу повідомила начальник управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації Ірина Цимбал. За її словами, в луганській школі №30 заплановано створення трьох перших класів: двох — з українською мовою навчання, одного — з російською.
Однак наразі відкриття російського класу перебуває під питанням, оскільки школа не може виконати норматив, встановлений міською владою, — набір в один 1-й клас не менше 25-ти осіб. Як повідомляє «Газета УА», наразі в клас з російською мовою навчання надійшли заяви тільки від 11-ти охочих.
«Тим не менш, заяви до школи області на навчання в 1-му класі подали батьки тільки 72% дошкільнят. Тому керівництво школи сподівається «добрати» необхідну кількість дітей до початку навчального року», — розповіла Цимбал.
«Крім того, ми не виключаємо можливості, що педагоги будуть проводити бесіди серед батьків, які побажали, щоб їхні діти навчалися в україномовних класах. Можливо, хтось із них захоче перейти в російськомовний клас», — додала вона.
У цілому в Луганську на сьогодні 87% дітей навчаються російською мовою. Вочевидь, ця та інші подібні цифри і дають підставі для влади стверджувати про те, що Луганщина — буцімто суто російськомовний регіон. Проте, навіть у цих умовах батьки не особливо охоче віддають своїх дітей навчатися до російськомовних класів. На відміну від януковичів та табачників, вони добре розуміють, наскільки важливе добре володіння державною і, для більшості, рідною мовою для прийдешнього покоління. Адже ніхто з батьків при здоровому глузді не хоче, аби їхні діти, коли виростуть, були відлучені від багатовікових традицій свого народу та почувалися іноземцями на власній батьківщині. Натомість представникам нинішньої влади, котрі усілякими засобами, в тому числі і на рівні початкової шкільної освіти, бажають культивувати московітів, байдуже до подальшої долі малюків.

Як повідомляють організатори фестивалю «Бандерштат», вранці, 5 серпня, на їх сайт було здійснено хакерську атаку, внаслідок якої призупинено його роботу. Наразі тривають роботи з відновлення роботи сайту. Це вже не перша спроба антиукраїнських сил будь-якими засобами завадити проведенню волинського фестивалю, який має яскраво виражене національне спрямування. Раніше «Дух волі» повідомляв читачів про «непорозуміння» з владою та інші прикрі ситуації.
Утім, організатори «Бандерштату» впевнені, що четвертий фестиваль під цією назвою відбудеться, так би мовити, за будь-якої погоди, у тому числі й політичної. Запорукою цьому повинна стати неабияка популярність національних мистецьких заходів серед сучасної української молоді. «Незважаючи на позиції нової влади щодо історичного минулого України та, зокрема, сторінок історії УПА та постаті Степана Бандери, який є символом «Бандерштату», оргкомітет заходу принципово поставив за мету проведення фестивалю», пише у своєму листі до представників ЗМІ та громадскості прес-секретар фестивалю альтернативної музики та сучасного мистецтва «БАНДЕРШТАТ-2010» Марина Хромих.
Оскільки сайт фестивалю атакували хакери, організатори звернулися до інших засобів масової інформації з проханням оприлюднити погодинну програму «Бандерштату». Радо виконуємо це прохання.
Цього року фестиваль відбудеться 7-8 серпня у селищі Рокині, що за 12 км від Луцька на території Музею історії сільського господарства.
Родзинкою цьогорічного фестивалю будуть гутірки з відомими громадсько-політичними діячами, журналістами та просто відомими людьми України. Серед них журналіст Вахтанг Кіпіані, народний депутат України Олесь Доній та лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський.
Вхід на фестиваль вільний.

Програма фестивалю

Субота, 7 серпня
Виставка УПА – 10.00 – 18.00
Патріотичне татуювання – 11.00 – 18.00
Патріотичний боді-арт – 11.00 – 18.00
Ярмарок української етнічної продукції та ремесел – 11.00 – 20.00
Показові виступи та майстер-класи з бойового гопака – 12.00 – 16.00Змаги з рукопашу, силові ігри, лазертаг, пейнтбол 12.00 – 17.00
Польоти на дельтаплані – 12.00 – 20.00
Гутірка із заступником голови Світового конгресу українців Стефаном Романівим 14.00 – 15.00
Гутірка з відомим українським журналістом та громадським активістом Остапом Кривдиком на тему «Як створити опозиційну молодіжну спільноту» – 15.00 – 16.00
Гутірка з лідером гурту «Тартак» Сашком Положинським на тему «Сучасна музика в Україні: виклики та перспективи» – 16.00 – 17.00
Гутірка з відомою українською, незалежною, правою журналісткою Оленою Білозерською на тему «Проблеми правої журналістики при не-правому режимі» 17.00 – 18.00
Турнір кращого стрільця з пневматичної зброї – 15.00 – 17.00

Літературна сцена – 16.00 – 18.00
Володимир Вакуленко (Львів)
Ірина Новіцька (Дементьєва) (Львів)
Вікторія Литвак (Лесин кадуб, Луцьк)
Оксана Гундер (Лесин кадуб, Луцьк)
Еліна Форманюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Марина Ковальчук (Лесин кадуб, Луцьк)
Марійка Марченкова (Лесин кадуб, Луцьк)
Лесик Панасюк (Житомир)
Оксана Гаджій (Житомир)
Юля Смаль (Луцьк)
Йосип Струцюк ( Луцьк)

Концертна програма – 18.00 – 01.00
Володимир Пастушок (Березне) 18.00 — 18.15
Кет (Київ) 18.15 — 18.30
«Власне Кажучи» (Львів) 18.30 – 19.00
«Широкий Лан» (Калуш) 19.00 – 19.30
«Спалені Вітрила» (Рівне) 19.30 – 20.00
«Серцевий Напад» (Луцьк-Чернівці) 20.00 -20.30
«Мій батько п’є» (Рівне) 20.30 – 21.00
«ЗЛАМ» (Київ) 21.00 – 21.30
«Етно XL» (Рівне) 21.30 – 22.20
СПЕЦІАЛЬНИЙ ГІСТЬ «Vinsent» (Білорусь) 22.20 – 23.00
«Тінь Сонця» (Київ) 23.00 – 00.30

Нічний сеанс повстанського кіно та фільмів про шкідливі звички від продакш-студії “Правда PRO» – 01.00 – 05.00
Нічна пісенна ватра – 01.00 – 05.00
Повстанський квест – 01.00 – 03.00

Неділя, 8 серпня
Патріотичний велопробіг Луцьк-Рокині 10.00 – 11.00
Виставка УПА – 10.00 – 18.00
Ярмарок української етнічної продукції та ремесел – 11.00 – 20.00
Патріотичне татуювання – 11.00 – 18.00
Патріотичний боді-арт – 11.00 – 18.00
Показові виступи та майстер-класи з бойового гопака – 12.00 – 16.00
Змаги з рукопашу, силові ігри, лазертаг, пейнтбол – 12.00 – 17.00
Польоти на дельтаплані – 12.00 – 20.00
Гутірка з народним депутатом України, керівником мистецького об’єднання «Остання барикада» Олесем Донієм на тему «Сучасна політична ситуація в Україні в контексті захисту українських національних інтересів» 13.00 – 14.00
Гутірка з Богданом Логвиненком, автором інтернет-проектів «Сумно» та «Виделка» на тему «Соціальні мережі, мистецтво і боротьба» – 14.00 – 15.00
Зустріч та спілкування з ветеранами УПА – 14.00 – 16.00
Презентація патріотичного журналу «Правий Поступ» 15.00 – 16.00
Турнір кращого стрільця з пневматичної зброї – 15.00 – 17.00Гутірка з відомим українським журналістом Вахтангом Кіпіані на тему «Становлення та розвиток націоналістичних організацій в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.» — 16.00 – 17.00
Гутірка з отцем Юрієм Близнюком на тему духовності і сучасної молоді – 17.00 – 18.00

Літературна сцена – 16.00 – 18.00
Літературна гуртківка «Севама»
Ірина Загладько (Луцьк)
Олександр Шумілін (Луцьк)
Назар Незнаний (Львів)
Ігор Семенюк (Луцьк)
Ганна Луцюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Олька Ляснюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Концертна програма – 18.00 – 00.40
«Збіг Обставин» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Троя» (Київ) 18.30 – 19.00
«Палестина» (Рівне) 19.00 – 19.30
«Еффата» (Червоноград) 19.30 – 20.00
«Де Сенс» (Львів) 20.00 -20.30
«Фіолет» (Луцьк) 20.30 – 21.00
«King Size» (Луцьк) 21.00 – 21.30
«Безодня» (Хмельницький) 21.30 – 22.00
«Веремій» (Київ) 22.00 – 22.40
«Роллікс» (Херсон) 22.40 – 00.00

Нагородження переможців конкурсу серед луцьких школярів «Степан Бандера – герой України» — 19.00 (музична сцена)
Нічна пісенна ватра – 01.00 – 05.00

Не зважаючи на небажання влади сприяти проведенню фестивалю, БАНДЕРШТАТ таки відбудеться! З менш іменитими хед-лайнерами, але з фестивалем, який житиме!
Серед хед-лайнерів цьогорічного заходу – відомий фольк-метал гурт “ТІНЬ СОНЦЯ” (Київ) та потужна, драйвова музична формація з Херсону “РОЛЛІКС”.
Тінь сонця – київський фолк-метал гурт, почав формуватися у 1998 році. Має пісні українською та білоруською мовами. На сьогоднішній день гурт має 4 альбоми та кілька окремих проектів музикантів.
Роллікс – це гурт, який поєднує в собі сучасні віяння щільного гітарного звучання зі складовими читки і проникливого, з натиском співу. Гурт почав формуватися на початку 2001 року. На сьогоднішні, за спиною команди, крім дебютного альбому, незліченна кількість фестивалів та концертів; участь у різних телешоу; численні інтерв’ю; спільні співочі втілення з відомими музикантами (Тартак, ТНМК, VovaZILvova); радіосинґли; 6 відео кліпів, які потрапляли в ротацію найвідоміших музичних телеканалів, як М1, Enter Music, MTV, Біз-TV, А-one, а що найважливіше для музикантів — армія фанів по всій країні, яка з кожним днем приймає до своїх лав нових бійців. Стосовно ж назви колективу, то вона походить від англійського «Rollick», що в перекладі означає: бавитися, галасувати, або робити незвичайні витівки. Іменним знаком удачі, оберегом гурту є кроляча морда, уподібнена до букви «О», яка уособлює стрибучість та плодючість.

Також стало відомо про час виступів музичних гуртів:

«CUBE» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Власне Кажучи» (Львів) 18.30 – 19.00
«Троя» (Київ) 19.00 – 19.30
«Широкий Лан» (Калуш) 19.30 – 20.00
«Серцевий Напад» (Луцьк-Чернівці) 20.00 -20.30
«Мій батько п’є» (Рівне) 20.30 – 21.00
«ЗЛАМ» (Київ) 21.00 – 21.30
«Етно XL» (Рівне) 21.30 – 22.20
«Тінь Сонця» (Київ) 22.20 – 00.00
«Збіг Обставин» (Луцьк) 18.00 – 18.30
«Палестина» (Рівне) 18.30 – 19.00
«Спалені Вітрила» (Рівне) 19.00 – 19.30
«Еффата» (Червоноград) 19.30 – 20.00
«Де Сенс» (Львів) 20.00 -20.30
«Фіолет» (Луцьк) 20.30 – 21.00
«Безодня» (Хмельницький) 21.00 – 21.40
«Веремій» (Київ) 21.40 – 22.20
«Роллікс» (Херсон) 22.20 – 00.00

Сформована також літературна сцена фестивалю:

7 серпня, 16.00

Володимир Вакуленко (Львів)
Вікторія Литвак (Лесин кадуб, Луцьк)
Оксана Гундер (Лесин кадуб, Луцьк)
Еліна Форманюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Ганна Луцюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Олька Ляснюк (Лесин кадуб, Луцьк)
Марина Ковальчук (Лесин кадуб, Луцьк)
Марійка Марченкова (Лесин кадуб, Луцьк)
Лесик Панасюк (Житомир)
Оксана Гаджій (Житомир)
Юля Смаль (Луцьк)

8 серпня, 16.00

Севама ( склад учасників уточнюється)
Ірина Загладько (Луцьк)
Олександр Шумілін (Луцьк)
Назар Незнаний (Львів)
Плита (Острог)
Ігор Семенюк (Луцьк)
Павло Коробчук (Луцьк-Київ)

Прес-секретар фестивалю альтернативної музики
«Бандерштат-2010»
Марина Хромих
063 3349416

Московські попи просять Януковича ліквідувати УПЦ КП. Як ставити наголос у заголовку у слові «попи» — в контексті не так вже і важливо…
Одеська єпархія УПЦ МП винайшла спосіб, як можна за місяць позбутися Київського патріархату. Влада України може за місяць вирішити проблему розколу, ліквідувавши реєстрацію Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
Таку пропозицію, адресовану президенту Віктору Януковичу та іншим предстакникам української валди, висловив прес-аташе Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) отець Сергій (Лебедєв).
«Для того щоб ці питання — про власність, юридичні особи — вирішити, нічого особливо складного не треба. Подивіться, як швидко покінчили з розколом в Болгарії: уряд прийняв рішення, і буквально протягом тижня воно було втілено в життя. Розкол зник моментально, тому що це було штучне утворення. Так що якщо буде політична воля, якщо політична мудрість буде проявлена керівництвом країни, то розкол зникне як дим. Може бути, не за тиждень як в Болгарії, але протягом місяця про нього забудуть як такий», — сказав він.

У Києві біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція, присвячена пам’яті «закатованих міліцією». Вона ініційована групою «Розуміємо права людини».
Як зазначила представник Української Гельсінської групи Марина ГОВОРУХІНА, повідомлення про катування та нелюдське поводження з боку міліції надходять до громадських організацій. «Мережею громадських приймалень Української гельсінської спілки з прав людини реєструються сотні скарг на різні форми поганого поводження з боку міліції», — сказала М.ГОВОРУХІНА.
Зокрема, учасники акції навели кілька прикладів щодо постраждалих від дій представників міліції. Організатори акції встановили біля будівлі МВС символічний пам’ятник «Пам’яті жертв катувань», до якого поклали червоні гвоздики.
Організатори акції вимагають від керівництва МВС належного розслідування випадків катувань і звертаються з вимогою сприяти створенню ефективних механізмів громадського контролю за розслідуванням фактів катувань та поганого поводження.
Вони звернули увагу керівництва МВС на те, що існує Громадська рада із забезпечення прав людини, «яку міністр продовжує ігнорувати, і яка б могла допомогти у боротьбі з порушенням прав людини в органах МВС».

Донецький апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою залишив без задоволення всі 23 апеляційні скарги, подані на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року про визнання незаконним указу колишнього Президента України Віктора ЮЩЕНКА про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання Героя України.
Таке рішення суд прийняв сьогодні, на третій день засідання. Вердикт зачитала голова колегії суддів Любов ВАСИЛЕНКО. Слухання за апеляціями, поданими на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року про визнання незаконним указу В.ЮЩЕНКАВ про присвоєння С.Бандері звання Героя України проходили 21 і 22 червня. Апеляції розглядала колегія суддів під головуванням Любові ВАСИЛЕНКО у складі суддів Миколи СТАРОСУДА і Валентини ЮРЧЕНКО.
На початку засідання колегія суддів повідомила, що всього на рішення адмінсуду про незаконність указу стосовно С.Бандери до апеляційного суду надійшли 23 скарги від жителів різних регіонів України, зокрема від В.ЮЩЕНКА, народного депутата Анатолія МАТВІЄНКА, голови ВО «Свобода» Олега ТЯГНИБОКА, представника Степана БАНДЕРИ (внука Степана Бандери — УНІАН) Романа ОРЄХОВА та ін.
Апелянти, які прибули до суду, заявили незгоду з рішенням суду першої інстанції, вимагали її відмінити і повернути справу на повторний розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Останнім часом Російську Федерацію в Україні почали дедалі більше ставити за приклад. Вона, мовляв, настільки у порівнянні із нами потужна та розвинута, настільки братня та така споріднена, що нам залишається тільки брати й копіювати її досвід. Міф про суцільне благополуччя у Росії, щоправда, раз-по-раз спростовується самими російськими чиновниками, коли вони тільки починають говорити про внутрішні проблеми. Нинішня інформація – не виняток, а лише підтвердження хибної думки про те, що там усе краще, ніж у нас.
За оцінками МВС РФ, число бездоглядних дітей у Росії вже становить понад 2,17% від загальної їх кількості. Керівник комісії із соціальних питань та демографічної політики Громадської палати РФ Олена Ніколаєва із цього приводу заявила: «Такої кількістю бездоглядних дітей ми могли «похвалитися» лише після Громадянської війни. Навіть після Великої Вітчизняної війни такого не було – суспільство якось дбало про сиріт, створювалися суворовські училища тощо».
За статистикою, із 28 млн. дітей, які зараз проживають на території РФ, 115-120 тис. щороку стають сиротами, щодня понад 200 дітей відбирають у батьків, які з різних причин (переважно – через пияцтво) припиняють про них дбати. Десь 600 тис. дітей зараз проживають в інтернатних закладах різного типу, але понад 750 тис., просто кажучи, ночують у підвалах та на горищах. Тож, для дітей наслідки путінського держкапіталізму дорівнюють наслідкам Громадянської війни.

У Верховній раді України зареєстрований черговий законопроект, що має на меті фактичне встановлення двомовності у державі, — «Про регіональні мови та мови меншостей», автором якого став депутат ВР від ПР Вадим Колесніченко.
Загалом, тут нічого, на перший погляд, нового немає. Усе те ж посилання на Європейську хартію, за якою, коли б послухати регіоналів, російську мову варто було би дорахувати до списку таких, що зникають (принаймні – у нашій державі), аргументи про нібито порушення прав російськомовного населення тощо. Однак, законопроект передбачає, що мову потрібно визнавати регіональною, якщо нею користуються принаймні 10% населення регіону.
Отож, ця цифра все нам і пояснює. В Україні не знайдеться жодного регіону, де б 10% населення не володіли б і хоч час від часу не спілкувалися б російською мовою. Отож, саме російська мова у разі прийняття документу має бути визнаною регіональною на усій території держави. У тому, що це буде узаконена русифікація, можна навіть не сумніватися. Натомість інші мови, про які насправді йдеться у Європейській хартії, навряд чи матимуть достатньо носіїв, щоб їх набралося аж 10% від загального населення будь-якого регіону. Наприклад, у якій області живе 10% людей, що розмовляють болгарською, гагаузькою, німецькою тощо? Чи пропонувати їм регіональну мову в межах окремих сільрад? З великим скрипом статус регіональної мови для себе можуть отримати хіба що кримські татари, яких за даними останнього перепису на історичній батьківщині аж 12% від загального населення. Далі, наприклад, угорці можуть спробувати отримати статус регіональної для своєї рідної мови у межах Закарпаття, а Румуни – десь на Буковині. Але російська мова буде всюди!

Російська газета «Комсомольская правда» надрукувала фотографії 22-х жінок з Кавказу, яких російська міліція підозрює в тому, що вони можуть стати терористками. Радіо «Свобода» відзначає, що сьогодні в РФ розгорнулася справжня фобія відносно вдів кавказьких бойовиків, знищених спецслужбами без будь-кого суду у час, який формально вважається мирним.
Радіо «Свобода» розповідає історію мешканки Махачкали Айши Макашаріпової. «Коли я повертаюся додому, — говорить Айша. – А повертаюсь я об 11-й годині вечора, бо працюю продавцем, я почала помічати, що по дорозі мене супроводжують машини з тонованим склом, пішки за мною також ідуть незнайомі чоловіки. Я змушена просити знайомих, щоб мене проводили, бо я боюся з своє життя. Я не знаю, з чим все це пов’язано. Моя мама також за мене боїться, каже, щоб я пішла з роботи та сиділа вдома».
30-річна Айша має чотирьох дітей. Тим не менш, «Комсомольская правда» 9-го квітня опублікувала її фото в числі інших «потенційних смертниць», бо ще у 2005-му році російські сили безпеки вбили її брата Руслана.
У Росії істерія навколо шахідок почалася після недавніх вибухів у московському метро. Звичайні люди так налякані, що згідні дозволити владі втручатися в особисте життя простих громадян, грубо порушувати їх права. Полювання на «чорних вдів», як їх називають у російській пресі, перекручує навіть саму основу сучасного права. Виходить, переживши горе з вини московської влади, ці жінки тепер повинні усім доводити, що вони особисто ні в чому не винні. Адже про презумцію невинності в РФ давно забули.
Автор згаданої публікації Олександр Коц виправдовує свої дії потребою у профілактиці. Він говорить, що мусить бути впевненим, що ніхто із «цих дівчат» не приїде до Москви, щоб підірвати себе у метро. Коц також є прибічником спецслужб, котрі, на його думку, мають пильно слідкувати за родичами загиблих від рук російських правоохоронців. І усе це нагадує сталінські часи. Тоді у цілому СРСР, як відомо, родичів репресованих намагалися якщо не знищити одразу, то відіслати на все життя куди-небудь подалі до Сибіру. Зараз до кремлівських коридорів повертається та ж сама параноя. Інакше як пояснити численні військові операції проти нібито бандитів, під час яких страждають абсолютно невинні люди, а також – переможні репортажі на російських телеканалах про те, що вони, мовляв, вкотре когось знищили? Зауважимо, Росія оголосила мораторій на виконання смертної кари. Але влада дозволяє собі вбивати громадян своєї країни без будь-якого суду, а потім цим іще й пишається!
Найгірше, що цією ж параноєю захворіли вже і відносно незалежні російські ЗМІ, і значна частина російського суспільства. РФ, по суті, перебуває у стані війни сама з собою. Чергове тому підтвердження – до Держдуми недавно було внесено законопроект, який передбачає, що збитки, завдані терористами, мають відшкодовувати не тільки їхні організації, але й їхні родичі. Який крок буде наступним? Масові репресії та депортації за національною ознакою?