Україна не домовилася з МВФ про отримання чергового кредитного траншу. Водночас серед аналітиків існує думка, що «незворотні процеси» в українській економіці вже не спинити навіть грошима від валютного фонду.

З чергових переговорів з Міжнародним валютним фондом (МВФ) українська делегація повернулася ні з чим. Фонд не надав Україні чергового траншу кредиту. У Вашингтоні наполягають, аби український уряд підвищив тарифи на житлово-комунальні послуги. Зрозуміло, що піти на таке українська влада перед виборами не може, тож запропонувала МВФ свій варіант компромісу: замість підняття тарифів – жорстка енергоощадність населення. Для цього уряд пропонуватиме українцям кредитуватися.

«У нас повинні бути кредитні лінії для населення, щоб люди могли замінити вікна, двері, щоб займатися енергозбереженням за рахунок зменшення кількості витрат газу», — наголошує віце-прем’єр міністр Сергій Тігіпко. Він переконаний, що фонд має пристати на пропозицію української сторони.

Утім, експерти вважають позицію української влади надмірно самовпевненою. «Спочатку треба зробити домашню роботу, а потім йти і клянчити гроші. А то чиновники не хочуть реформувати «Нафтогаз», а зробити все за рахунок населення. Це не спрацює», — прокоментував Deutsche Welle виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. Разом з тим, за його словами, нині українська економіка регресує через охолодження європейської економіки та звуження ринків збуту. Ситуацію можна змінити, поліпшуючи торгівельний баланс та зменшуючи ймовірні наслідки «валютного шоку».

Водночас, експерт вважає, що Україні гроші МВФ не допоможуть. «Їх не можна витрачати на валютні інтервенції. Це мертві гроші. Черговий кредит вже не допоможе», — переконаний Боярчук. Гроші МВФ зараз можуть стати хіба що позитивним сигналом для іноземних інвесторів. Однак на загальному фоні погіршення економічної та політичної ситуації в країні розраховувати на цей ефект не варто, каже експерт.

Переговори між Україною та Міжнародним валютним фондом сторони мають намір продовжити за кілька тижнів.

Лілія Гришко

У Луцьку прокуратура опротестувала рішення міськради про заборону на розміщення радянської символіки, яка була прийнята депутатами 20 квітня 2011 року.

Як повідомляє відділ інформаційної роботи міської ради, 10 січня відбудеться 19-та позачергова сесія міськради, на розгляд якої буде винесено питання «Про розгляд протесту прокурора міста Луцька на рішення міської ради від 20.04.2011 №9/1 „Про заборону розміщення радянської символіки у м. Луцьку“».

На сесію запрошено заступників міського голови, прокурора Луцька, депутатів обласної ради, обраних у мажоритарних округах міста, членів виконавчого комітету міськради, окремих керівників виконавчих органів міської ради, представників засобів масової інформації.

Нагадаємо, 25 травня 2011 року прокуратура Львівської області опротестувала рішення Львівської міської ради про заборону використовувати під час святкування Дня перемоги радянської і нацистської символіки.

Окружний адміністративний суд м.Києва відмовив у задоволенні позову Григорія Ангела до голови ВРУ В.Литвина щодо забезпечення режиму обов’язкового подання інформації на сесійних засіданнях парламенту державною мовою.

“Відповідну постанову ухвалила колегія суддів ще 13 грудня. Однак, сам текст постанови нам видали лише минулого робочого дня. З огляду на повну безглуздість вердикту суду мусіли дочекатись офіційного документу аби бодай щось прокоментувати” – ділиться своїми враженнями заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець.

“Передісторія справи така. З ініціативою судового позову виступила Львівська КО УРП. 11 серпня член нашої партії юрист Г.Ангел скерував до Києва адміністративний позов. Аби уникнути транспортних витрат львів’яни звернулись до Центрального Проводу партії і справу, за дорученням Левка Лук’яненка, вже супроводжував керівник юридичної колегії УРП Віктор Пророк. Він звернувся до групи народних депутатів і ті, в кількості 4-х осіб, а саме: Шишкіної Е., Тарана В., Кульчицького М., Гнаткевича Ю., 17 листопада скерували голові ВРУ В.Литвину депутатське звернення щодо забезпечення перекладу державною мовою виступів народних депутатів України. Листом від 29 листопада В.Литвин надав відповідь нардепу Шишкіній Е. Зокрема, голова ВРУ наголошує, що народні депутати України зобов’язані володіти державною мовою, а також він вважає, що промовці, які є народними депутатами і виступають на пленарному засіданні недержавною мовою грубо порушують Регламент ВРУ. Однак, представник В.Литвина у суді дотримується іншої думки. Він заявив дослівно (увага!), що позивач не звертався до відповідача з відповідним запитом щодо забезпечення перекладу виступів народних депутатів на відповідних сесіях ВРУ. За цією логікою, кожен громадянин має звернутися в усі можливі інстанції аби колинебудь його права не були порушені – інакше порушення є законними. Абсурд тай годі! Далі більше. Суд наголошує, що згідно Закону України про мови від 1989 року учасникам республіканських конференцій ( прирівнюють до сесій ВРУ) гарантується право вибору мови виступу із забезпеченням перекладу, а переклад його виступу за Регламентом ВРУ забезпечує Апарат ВРУ. Що і треба було довести! Та постанова суду цілком протилежна. Адже, позивач, виявляється, не наділений повноваженнями щодо здійснення захисту прав та інтересів інших громадян. Крапка.”

“Це держава абсурду!” – резюмує далі Р.Новоженець. “Але ми таки будемо подавати апеляцію. Хай світ бачить, які невігласи чи то пак відверті вороги керують Україною. Нехай також отямляться наші опозиційні партії і припинять включати до виборчих списків телепнів, які не здатні оволодіти державною мовою або принципово її ігнорують, що є ще більшим злом.”

Прес-служба УРП

Завтра, 8 грудня, Галицький районний суд міста Львова проведе чергове засідання у справі про демонтаж так званого монументу слави, що був встановлений за радянських часів на вулиці Стрийській.

Нагадаємо, що позивачем виступає юрист Львівської крайової організації Української Республіканської партії Григорій Ангел. Монумент, вважають республіканці, не тільки є анахронізмом періоду московсько-комуністичної окупації України, але й зараз відіграє деструктивну роль у громадсько-політичному житті Львова. Зокрема, саме біля нього з будь-якого приводу збираються різноманітні проросійські, комуністичні та інші ультраліві сили, виголошують антиукраїнські гасла чи закликають до відновлення СРСР. Тож не дивно, що і захисниками монументу також виступають місцеві комуністи.

В УРП розповіли, що на сьогодні мають більш сильну позицію, аби відстоювати інтереси громади. Бо нарешті дочекалися бодай офіційного документу від міськради. Не зважаючи на те, що запит стосовно статусу «монументу слави» був скерований туди ще на початку листопада, відповідь від департаменту містобудування прийшла лише зараз. Уній, зокрема, мовиться, що «рішенням комітету Львівської обласної ради від 17.03.1992 р. № 279 «Про зняття з державного обліку пам’яток історії та культури Львівської області»… монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил на вул. Стрийській знятий з державного обліку», і «у м. Львові не взятий на баланс».

Крім того, твердиться в документі, згаданий монумент взагалі не має жодного балансоутримувача.

Аналогічна відповідь надійшла з Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА.

Що ж на сьогодні заважає прийняти остаточне рішення про демонтаж монументу? Із цим запитанням ми звернулися до заступника голови Української Республіканської партії Ростислава Новоженця.

— Юридичні і моральні аргументи для цього є в достатній кількості. Необхідна лише політична воля, — сказав Р.Новоженець. – Оскільки зазначений пам’ятник вилучений з державного реєстру і не перебуває на балансі в жодній організації, то по суті він існує незаконно. Аби уникнути кривотлумачень, необхідно лишень рішення сесії Львівської міської ради. Але для цього необхідний ініціатор. Таким ініціатором, що внесе питання про демонтаж пам’ятника радянським окупантам, за задумом УРП, має стати міський голова. А так як він не хоче робити цього добровільно, ми сподіваємося, що змусить його до цього Галицький районний суд.

Нагадаємо, судове засідання відбудеться завтра, 8 грудня о 16-й годині по вулиці Чоловського, 2 у Львові.

Львівська крайова організація Української Республіканської партії нещодавно звернулася до Генпрокуратури України з вимогою розібратися з діями Азарова, який підписав з Московським ханством угоду про зону вільної торгівлі. На якій підставі? Є закони, які говорять про євроінтеграцію. Україна нібито хоче зони вільної торгівлі з ЄС. А тут – рух у протилежний бік без будь-якого попередження народу України.

Зрештою, отримала реальний термін ув’язнення колишня прем’єр Юлія Тимошенко – за перевищення повноважень. Вона, як сказав суддя, не мала права підписувати самостійно підписувати міжнародні документи. Тож, цілком логічно було би припустити, що й Азаров подібних прав не має. Однак…

Як сказано в офіційній відповіді ГПУ за підписом начальника відділу інтересів держави у сфері кредитно-фінансової, митної, інвестиційної діяльності В.Чижиковського, відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України», «вищі посадові особи держави мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень».

Тож, виходить, що або Тимошенко посадили без будь-яких законних підстав, хоча б і формальних. Або ж Генпрокуратура чудово послугується подвійними стандартами – що не можна Тимошенко – те можна Азарову.

Серед тем, що привертають увагу на шпальтах сьогоднішніх європейських видань, протести в Україні проти податкових реформ Президента Януковича.

Щоденник британських ділових кіл Financial Times пише про протести проти українських податкових реформ. У статті київського кореспондента Романа Олеарчика повідомляється про багатотисячну демонстрацію біля Верховної Ради у Києві й протести в інших містах України проти нового податкового кодексу, який парламент має остаточно ухвалити цього тижня.

«Чинна податкова система України, згідно зі Світовим банком, є третьою найгіршою у світі. Через її складність, високі ставки оподаткування, інституційну корупцію багато громадян воліють давати хабарі податківцям, позбавляючи державну скарбницю надзвичайно потрібних доходів. Фахівці кажуть, що реформа є життєво необхідною для виведення національної економіки з тіні. Учасники протестів, які скандували «Ганьба!» та «Геть паразитичну владу!», виступають проти нового кодексу, бо він збільшує податковий тягар на малий бізнес, хоча і з дуже низького рівня, а водночас знижує оподаткування великих підприємств».

У статті також повідомляється, що протест був найбільшим в Україні за кілька років і є ознакою зростаючого незадоволення Президентом Януковичем, якого звинувачують у монополізації влади та відступі від демократичних завоювань, які Україна мала після Помаранчевої революції.

БЮТівець Володимир Яворівський заявляє, що для проїзду кортежу президента Віктора Януковича в Україні зупиняють електрички. Про це він сказав з трибуни парламенту в середу.

«Ми сьогодні маємо повний маразм у найгіршому його вияві – разом з «Межигір’ями», разом з золотими унітазами, які, до речі, мають катапульту. Вони мають катапульту, ці унітази!», — заявив Яворівський.

«Уже вчора електрички зупинялися для того, щоб проїхав Янукович – не просто машини, а електрички!», — обурився він.

Яворівський також розкритикував більшість, а також деяких депутатів з опозиції, які не проголосували у вівторок за декриміналізацію статті Кримінального кодексу, за якою судили Юлію Тимошенко.

«Тут сидять люди, які на плечах Юлії Тимошенко в’їхали до парламенту, і в них не вистачило совісті натиснути дві кнопки і проголосувати за декриміналізацію статті, за якою судили Тимошенко!», — обурився він.

В центрі Донецька студенти заклеїли на будівлі по проспекту Ватутіна вивіску зі справжньою назвою вулиці, перейменувавши її на вулицю «Героїв УПА». Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Донецького міськуправління міліції.

У повідомленні наголошується, що вранці до чергової частини Донецького міськуправління міліції надійшло повідомлення про те, що невідомі біля головного корпусу Донецького Національного університету малюють на стіні будівлі свастику.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Факт хуліганських дій підтвердився.

Крім того, у міліції відзначили, що молоді люди — студенти донецьких вишів — не лише розмалювали стіну, а й заклеїли справжню назву проспекту Ватутіна, перейменувавши його на Героїв УПА.

Порушників було затримано і доставлено до Київського райвідділу міліції.

Відносно одного з них, 21-річного студента, було складено адміністративні протоколи за ст. 152 КУпАП — «Порушення правил у сфері впорядкування населених пунктів» і ст. 173 — «Дрібне хуліганство».

Нагадаємо, що в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Командувач Першого Українського фронту Микола Ватутін загинув у 1944 році у випадковій вогневій сутичці з загоном УПА. Він похований у парку біля Верховної Ради України.

30 вересня 2011 року о 3:20, ще одному представникові Міжнародної спостережної місії Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини у Білорусі, українському громадському активісту, члену Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив» Володимиру Сеньку було відмовлено у перетині кордону Республіки Білорусь.

Володимир прямував до Білорусі потягом «Київ-Мінськ». Під час перевірки документів при проходженні прикордонного контролю виявилося, що його прізвище знаходиться у базі даних прикордонної служби з позначкою «в’їзд небажаний або заборонений». Підстави, за якими громадянинові Україні був заборонений в’їзд, прикордонники назвати не змогли. В результаті Володимира висадили з потяга.

За словами помічника начальника Гомельського прикордонного загону майора Юкрейко, з яким вночі зв’язалися по телефону представники організацій-учасників Комітету міжнародного контролю, Володимиру закрито в’їзд у Республіку Білорусь. Він же й повідомив, що першим потягом, що прямує через прикордонну заставу, Володимир буде відправлений назад в Україну.

На даний момент Володимир вже знаходиться на території Україні. За його словами, після того, як його висадили з поїзда та доставили до відділення прикордонної застави, він очікував видворення протягом 3-х годин. Весь цей час його документи знаходилися у прикордонників, а коли їх повернули, на останній сторінці свого паспорта громадянина України він виявив штамп про заборону на в’їзд, на якому не вказано ані дати заборони, ні країни, в яку заборонений в’їзд. Активіст був змушений придбати зворотній квиток до Чернігова на електропоїзд за власний рахунок.

Таким чином, Володимир став вже 12-м представником Комітету міжнародного контролю, якому заборонений в’їзд на територію Білорусі у зв’язку з його правозахисною діяльністю.

Нагадаємо, що напередодні, 29 вересня 2011 року, на Нараді з людського виміру ОБСЄ у Варшаві білоруською владою було черговий раз вказано на необхідність дотримуватися прийнятих на себе зобов’язаннь у сфері свободи пересування, зокрема – не перешкоджати міжнародним правозахисним спостерігачам у в’їзді на територію Білорусі з метою проведення моніторингу дотримання прав людини. При цьому у своїй відповіді представник офіційної делегації Республіки Білорусь фактично визнав існування списків правозахисників, яким заборонений в’їзд в країну, і відсутність прагнення з боку офіційної Білорусі приводити ситуацію у відповідність з міжнародними стандартами. Сьогоднішній факт недопуску представника Місії Володимира Сенько на територію Білорусі є цьому підтвердженням.

Для довідки:

Міжнародна спостережна місія створена Комітетом міжнародного контролю за ситуацією з правами людини у Білорусі, об’єднуючим представників правозахисних організацій країн простору ОБСЄ та міжнародних цивільних мереж і організацій, для здійснення моніторингу загальної ситуації з дотриманням фундаментальних прав людини в Республіки Білорусь, а також питань захисту правозахисників та забезпечення їх професійної діяльності.

Австрійські парламентарі скаржаться, що охоронці Дмитра Фірташа «ускладнювали їхнє життя». Про це повідомила депутат австрійського парламенту Ґабріеле Мозер в коментарі газеті «Die Zeit» за 22 вересня.

За її словами, раніше австрійська резиденція компанії Дмитра Фірташа Group DF знаходилась на вулиці Льовелштрассе у Відні. У цьому ж будинку розміщувалась і парламентська фракція «Зелених».

Таке співмешкання далеко не завжди було гармонійним. Пані Мозер зазначає, що в неї регулярно траплялись сутички із українськими водіями. Вони паркували машини посеред дороги, а тому там було важко проїхати навіть на велосипеді.

«Одного разу я заділа велосипедом бампер машини – вони (водії) зреагували досить агресивно. А ввечері шини мого велосипеда були спущені. Горили олігархів – майстри витонченої жорстокості», — розповіла вона.

Втім, більше року тому Дмитро Фірташ переїхав до іншої резиденції на віденській вулиці Швіндґассе.

Видання зазначає, що Дмитру Фірташу належать 45% «спірного газового трейдера» RosUkrEnergo, банк та хімічні заводи в Україні.

Згідно з австрійським торговим реєстром, його «Центрагаз Холдинг» має чистий прибуток майже в 300 мільйонів євро.

«Він бачить себе радником президента та вважається одним з головних прибічників самодержця. Янукович, як казав Фірташ, був благословенний Богом», — пише видання.