9 березня 2001-го року в річницю від дня народження Тараса Шевченка, відбулись масові сутички активістів тодішнього («справжнього») УНА-УНСО і решти учасників кампанії «Україна без Кучми» із міліцією та співробітниками «Беркуту» під Адміністрацією Президента.

Зранку 9 березня активісти намагались не допустити Кучму до пам’ятника Тарасові Шевченку в центрі столиці, куди він мав прибути для покладання квітів Кобзареві. Там виникли перші сутички із «Беркутом» та внутрішніми військами. Незабаром протистояння продовжилось під Адміністрацією Президента, в якому брало участь близько десяти тисяч протестуючих.

«Беркутівці» брутально побили учасників протесту і невдовзі після придушення протистояння міліція розпочала масову хвилю арештів. Весь вечір цього дня тривали затримання (заарештовували переважно людей до 30-ти років, які спілкувались українською мовою). Частина активістів УНА-УНСО отримали до 10-ти років тюремного арешту.

За 15 років від цих подій, жоден активіст так і не був реабілітований, а міліціянти і «беркутівці», що чинили побиття патріотів та необґрунтовані затримання не отримали належної кари. Не зникла і влада антинаціонального режиму, яка хіба змінила свої перші обличчя.